Оголошено вбивство. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Вони були замкнені, коли ви вийшли?

      Міс Блеклок спохмурніла.

      – Я не пам’ятаю… Мабуть, що так. Але я точно замкнула їх, коли повернулася в дім.

      – Це було десь о чверть на сьому?

      – Та десь так.

      – А що парадні двері?

      – Я замикаю їх значно пізніше.

      – У такому разі Шерц міг легко увійти крізь них. А міг і прослизнути у двері чорного ходу, коли ви виходили зачиняти качок. Він уже все тут роздивився й, мабуть, помітив ті місця, де можна було заховатися, – скажімо, у шафі абощо. Атож, либонь, усе було саме так.

      – Пробачте, але мені не здається, що все було саме так, – не погодилася з ним міс Блеклок. – Скажіть мені, будь ласка, навіщо тому хлопцеві було вдиратися в дім і влаштовувати ту дурну комедію з пограбуванням?

      – Ви тримаєте гроші вдома, міс Блеклок?

      – Близько п’ятьох фунтів у шухляді й не більш як фунтів два в гаманці.

      – Коштовності?

      – Два персні, брошки та камеї, що їх я ношу на собі. Ви мусите погодитися зі мною, інспекторе, що вся ця історія здається безглуздою.

      – Але ж то не було пограбування! – вигукнула міс Баннер. – Я ж тобі казала, Леті, і ще раз кажу! Він хотів помститися тобі. За те, що ти не дала йому грошей. Він умисне стріляв у тебе – двічі.

      – Он як, – сказав Кредок. – Ми переходимо тепер до вчорашнього вечора. Що, власне, сталося, міс Блеклок? Розкажіть мені про все своїми словами, так, як воно вам запам’яталося.

      Міс Блеклок замислилася на мить.

      – Дзиґар задзвонив. Той, що стоїть на камінній поличці. Пригадую, я сказала, що коли станеться щось, то воно станеться скоро. І тоді дзиґар задзвонив. Ми всі слухали його, нічого не кажучи. Він видзвонює так мелодійно, ви знаєте. Він видзвонив дві чверті, а потім раптом погасло світло.

      – Які лампочки у вас горіли?

      – Настінні бра тут і в наступній кімнаті. Головна лампа та дві настільні лампи для читання не були увімкнені.

      – Чи був спочатку яскравий спалах або тріск, коли лампи погасли?

      – Я цього не помітила.

      – Яскравий спалах був, – сказала Дора Баннер. – І добре затріскотіло. Я злякалася!

      – А що потім, міс Блеклок?

      – Двері відчинилися…

      – Які двері? Їх двоє у вас у вітальні.

      – Ось ці двері. Ті двері, що в наступній кімнаті, не відчиняються. Вони лише зображують двері. Отже, двері відчинилися й у них з’явився чоловік у масці та з револьвером. Сцена була надто фантастичною, аби я могла щось сказати, але в ту мить я, звісно, подумала, що це якийсь дурний жарт. Він щось сказав – я забула, що саме…

      – Руки вгору або я стрілятиму! – драматично вигукнула міс Баннер.

      – Щось подібне, – сказала міс Блеклок, проте в її голосі прозвучав сумнів.

      – І ви всі підняли руки?

СКАЧАТЬ