Оголошено вбивство. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Власне, могла. Цікаво, чи це була його перша спроба…

      – Можливо, і перша. Причому він зробив це вельми невправно. А він міг би роздобути грошей у когось іще? Чи була в його житті якась жінка?

      – Офіціантка з гриль-бару. Її звуть Мірна Геріс.

      – Я хотів би з нею поговорити.

      ІІІ

      Мірна Геріс виявилася симпатичною дівчиною з пишною кучмою рудого волосся й кирпатим носиком.

      Вона була стривожена й обережна – необхідність відповідати на запитання поліції вочевидь лякала й пригнічувала її.

      – Я нічого про це не знаю, сер. Анічогісінько, – заявила вона. – Якби я знала, що він за людина, я ніколи не зустрічалася б із ним. Я бачила, що Руді працює тут адміністратором, і, природно, думала, він чоловік порядний. Звісно, я так думала. Як на мене, то готель мав би ретельніше добирати собі людей – а надто чужоземців. Бо коли ти маєш справу з чужоземцем, ніколи не знаєш, чого можна від нього чекати. Гадаю, він міг належати до однієї з тих банд, про які ми читаємо в газетах.

      – Ми вважаємо, – сказав Кредок, – що він працював сам-один.

      – А який він був спокійний, який респектабельний! Хіба ж я могла запідозрити його в чомусь? Хоч у мене пропадали деякі речі – тепер мені згадалося дещо. Діамантова брошка – і невеличкий золотий медальйон. Але я ніколи не думала, що їх міг поцупити в мене Руді.

      – Звісно, ви не думали, – сказав Кредок. – Їх міг поцупити хто завгодно. Ви знали його добре?

      – Я б не сказала, що так уже добре.

      – Але ваші взаємини були дружніми?

      – Атож, вони були дружніми, і то все, що між нами було. Нічого серйозного. Зрештою, я завжди дуже обережна, коли йдеться про чужоземців. Від них можна чекати чого завгодно, але ж ти ніколи не знаєш, чи не так? Якими були поляки під час війни! І навіть деякі з американців. Ніколи не зізнавалися в тому, що вони одружені, доки не було вже пізно. Руді багато чого мені говорив – але я завжди ставилася до його балачок з осторогою.

      Кредок ухопився за її фразу.

      – Він багато чого говорив? Це дуже цікаво, міс Геріс. Я бачу, ви зможете дуже допомогти нам. Що ви маєте на увазі, коли кажете, що він багато говорив?

      – Ну, він полюбляв розповідати, яких багатих родичів має у Швейцарії – і які вони там великі цабе. Але це не в’язалося з тим, що він завжди мав скруту з грішми. Він завжди казав, що не міг перевезти свої гроші сюди зі Швейцарії через строгі правила на кордоні. Мабуть, так воно й було, бо вдягався він не вельми. У його вбранні не було справжнього шику, я хочу сказати. Я також думаю, що багато з того, що він мені розповідав, було пустою балаканиною. Про те, як він ходив в Альпах і рятував життя людям, яких засипало снігом. Та йому паморочилася голова, коли ми з ним піднялися на місцеву гору. Які там Альпи!

      – А ви часто з ним зустрічалися?

      – Атож, досить часто. Він мав добрі манери і знав, як сподобатися дівчині. У кіно ми завжди сиділи на найкращих місцях. Іноді він навіть СКАЧАТЬ