Оголошено вбивство. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ начебто ні, сер. Фунтів п’ять із невеличким лишком, так вона сказала.

      – Атож, не густо, – прокоментував Райдсдейл.

      – Тобто ви вважаєте, – сказав сер Генрі, – що того хлопця цікавив не грабунок, що він просто хотів улаштувати щось на зразок театральної вистави й потішитися нею. Що ж, це цілком можливо. Але як він примудрився сам застрелити себе?

      Райдсдейл підсунув до себе аркуш паперу.

      – Попередній медичний висновок. Постріл із револьвера був здійснений майже впритул, обпалив одяг… гм-м… нічого не вказує на те, що це було: нещасливий випадок чи самогубство. Він міг вистрелити в себе умисне або міг спіткнутися, впасти, і револьвер, який він притискав до себе, вистрелив… Імовірніше, сталося друге. – Він подивився на Кредока. – Ти повинен опитати свідків дуже ретельно й домогтися, щоб вони точно розповіли, що саме вони бачили.

      Детектив-інспектор Кредок сумно промовив:

      – Усі вони бачили не одне й те саме.

      – Мене завжди цікавило, – сказав сер Генрі, – що саме бачать люди у хвилину крайнього збудження або нервового напруження. Що саме вони тоді бачать або – і це навіть цікавіше – чого вони не бачать.

      – Які відомості про револьвер?

      – Револьвер іноземного виробництва (ця модель досить поширена на материку), Шерц не мав дозволу мати зброю, і він її не задекларував, коли приїхав до Англії.

      – Поганий хлопець, – сказав сер Генрі.

      – Поганий з усіх поглядів. Отже, Кредоку, рушай до готелю «Роял Спа» і з’ясуй, що там можна довідатися про нього.

      ІІ

      У готелі «Роял Спа» інспектора Кредока відразу провели до управителя.

      Управитель, містер Роулендсон, високий і рум’яний чоловік із приємними манерами, прийняв інспектора Кредока зі щирою добродушністю.

      – Я радий допомогти вам у всьому, у чому ми можемо, інспекторе, – сказав він. – Ця подія не перестає дивувати мене. Я ніколи б у це не повірив – ніколи. Шерц здавався мені звичайнісіньким і приємним хлопцем, надто далеким від мого уявлення про грабіжника або когось подібного.

      – Як довго він працював у вас, містере Роулендсон?

      – Я з’ясував це якраз перед вашим приходом. Трохи довше, як три місяці. Він мав дуже добрі рекомендації, мав усі потрібні дозволи і таке інше.

      – І ви були цілком задоволені ним?

      Не показуючи виду, Кредок відзначив, що Роулендсон витримав дуже тривалу паузу, перш ніж йому відповів:

      – Цілком задоволений.

      Кредок застосував прийом, який раніше завжди приносив йому успіх.

      – Ні, ні, містере Роулендсон, – сказав він. – Ви сказали мені неправду, адже так?

      – Ну, знаєте… – промурмотів дещо захоплений зненацька управитель.

      – Ви мали з ним якісь проблеми. Що це було?

      – У тім-то й лихо, що я не знаю.

      – Але ви відчували, СКАЧАТЬ