Название: Оголошено вбивство
Автор: Аґата Крісті
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Классические детективы
Серия: Міс Марпл
isbn: 978-617-12-4903-5,978-617-12-4567-9
isbn:
– Убитого впізнали?
– Так, сер. Руді Шерц. Швейцарської національності. Працював у готелі «Роял Спа», в Меденгем-Велсі адміністратором. Якщо ви не проти, сер, то я спочатку поїду в готель «Роял Спа», а вже потім до Чипінґ-Клеґорна. Там тепер перебуває сержант Флетчер. Він поговорить із водіями та службовцями автобусної станції, а тоді піде до будинку.
Райдсдейл схвально кивнув головою.
Двері відчинилися, і головний констебль підвів голову.
– Заходьте, Генрі, – сказав він. – Ми тут маємо дещо таке, що виходить за межі звичайного.
Сер Генрі Клітерінґ, колишній комісар Скотленд-Ярду, увійшов зі злегка піднятими бровами. Це був високий літній чоловік вельми прикметної зовнішності.
– Ця подія може здатися незвичайною навіть для такого пересиченого детектива, як ви, – провадив Райдсдейл.
– Я ніколи не був пересиченим, – обурено заперечив сер Генрі.
– Останній винахід наших злочинців, – сказав Райдсдейл, – це опублікувати в газеті оголошення про вбивство, яке вони наготувалися вчинити.
– «Норт-Бенгем Ньюс енд Чипінґ-Клеґорн Ґазет», – промовив сер Генрі. – Вельми солідне джерело інформації. – Він прочитав кілька рядків, на які показав йому палець Кредока. – Атож, справді щось незвичайне.
– Є якісь відомості про те, хто опублікував це оголошення? – запитав Райдсдейл.
– Судячи з опису, сер, його приніс до газети сам Руді Шерц – у середу.
– І ніхто його не перечитав? Людині, що прийняла оголошення, воно не здалося дивним?
– Хвороблива білявка, що приймає оголошення, як мені здалося, неспроможна мислити, сер. Вона просто порахувала слова й узяла гроші.
– А навіщо він усе це вигадав? – запитав сер Генрі.
– Певно, хотів зібрати докупи якнайбільше цікавих, – припустив Райдсдейл. – Щоб усі вони зібралися в певний час і в певному місці, де він примусить їх підняти руки вгору й швиденько очистить їхні сумочки та кишені від зайвих грошей і коштовностей. Цій ідеї не можна відмовити в оригінальності.
– А що то за місце таке – Чипінґ-Клеґорн? – поцікавився сер Генрі.
– Велике мальовниче село. Воно розкинулося на кілька миль. Крамниця різника, крамниця пекаря, бакалійна крамниця і добрий антикварний магазинчик, дві чайні. Прегарне місце. Там налагоджено обслуговування автотуристів. Багато гарних котеджів, де раніше жили фермери, а тепер здебільшого мешкають старі панни та родини відставних військових. Чимало будівель споруджено ще у вікторіанські часи.
– Я знаю такі місця, – сказав сер Генрі. – Приємні старі кицьки та відставні полковники. Звичайно ж, якщо вони прочитали те оголошення, то всі прийшли о пів на сьому, винюхуючи, що там може статися. Як би мені хотілося, щоб і моя стара кицька була там присутня. З якою охотою вона б увігнала свої СКАЧАТЬ