Козацьке братство. Частина 1. Полковник Кульбас. Ігор Тихоненко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вишикувалися своїм порядком, кожен з яких, нагадував невелику компанію людей, що має в собі якусь особливість, відмінну від інших. Може, тому, їх визначили в сузір'я, а не тому, що вони на тварин схожі? Повний місяць яскравим світлом жовто-червоного відтінку освітлював весь світ, як вдень. Навіть тіні було добре видно. Дивлячись на зірки, нескінченно довго, сумно не ставалося. Хотілося дивитися ще далі і далі в небо, неначе там є щось інше і нове, відмінне від того, що бачиш поряд.

      Хутір міцно спав. Засуви на дверях були зачинені. Господар, після останніх подій, наказав замикати все. Коли місяць в небі розташувався посередині, через огорожу кинулася тінь і, крадькома, почала підбиратися до будинку. Собаки забилися у будках і затужливо скулили, не сміючи висунути носа на вулицю. Оскільки всі віконниці в домі були зачинені, таємнича фігура почала обходити будинок з усіх боків. Вочевидь, хотіла знайти лазівку, як проникнути всередину. На задній стіні будинку непроханий гість відмітив прочинену віконницю і підійшов до неї. Що це за тінь – відразу було і не зрозуміти? Але, вочевидь, людське творіння. Просунувши руку всередину вікна, незнайомець почав відсовувати віконницю. Оскільки в гаряче літо в хатах подекуди виймали шибки з рам, відкривши віконниці, можна було легко пролізти в середину. Так і вийшло. Непрошений гість поліз у хату. В отворі вікна він зачепився шаблею, яка висіла у нього на поясі, за раму. Різкий стукіт порушив нічну тишу. Хтось в хаті крикнув:

      – Хто тут, відповідай, а то з самопалу запитаю.

      Не дочекавшись відповіді, пролунав вистріл, який поцілив у фігуру, що майнула у отворі вікна. Незнайомець трохи похилився назад, але не впав. Трохи постояв і рушив далі вперед. Це стріляв хорунжий Головань. Крізь сон Ігнат почув якийсь шум в кімнаті і за звичкою схопив пістоль. Після пострілу козак вихопив шаблю з піхов. Непроханий гість зробив так само. Зав'язалася відчайдушна бійка. Степан, прокинувся і теж вистрілив, але і цей постріл не заподіяв ніякої шкоди ворогові. Коли Колода, вирішивши допомогти Ігнату, спробував зайти позаду непроханого гостя і ударити його шаблею, той якось хитро і різко зробив два кроки назад і в бік, і опинився зліва від хлопця. Після цього, він так ударив козака рукояткою від шаблі в підборіддя, що той, пролетівши метрів зо два, ударився об стіну так, що навіть штукатурка обсипалася. Від такого гостинця Степан знепритомнів.

      Ігнат вже зрозумів, що має справу з досвідченим і сильним бійцем, та ще який не боїться пострілів, бо вони не заподіяли йому ніякої шкоди.

      Тим часом, у будинку вже прокинулися. Піднявся гомін. У кімнату увірвалися козаки. Попереду зі смолоскипом в одній руці і з пістолем в інший вбіг господар. У цей момент невідомий рушив на Ігната з шаблею, виставленою вперед для уколу. Головань зробив крок вліво, сів і рубанув по поясу супротивника з такою силою, що той, зупинившись на місці, завмер. Шабля хорунжого пройшла через все тіло ворога, розрубавши його навпіл. Всі в кімнаті завмерли від побаченого. Ноги у непроханого гостя, погойдалися і почали СКАЧАТЬ