Название: Прислуга
Автор: Кетрін Стокетт
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная образовательная литература
isbn: 978-617-12-3935-7, 978-617-12-3934-0, 978-617-12-3381-2, 978-0-399-15534-5
isbn:
– Ми ж цього року приймаємо й не членів, хіба ні? Чи Благодійний вечір буде аж надто великий? – запитала міс Скітер.
– Та так, – підтвердила міс Гіллі. – Та я не збираюся їй про це повідомляти.
– Не можу повірити, що Джонні одружився з такою вульгарною дівкою, – каже міс Ліфолт, і міс Гіллі киває. Вона почала роздавати карти.
Накидаю ложкою застиглий салат, подаю канапки з шинкою та мимохіть дослухаюся до їхньої балачки. Панянки говорять тільки про три речі: дітей, одяг і друзів. Чую слово «Кеннеді» й уже знаю, що вони не обговорюють політику. Вони обговорюють, у чому була міс Джекі по ящику.
Коли я підходжу до міс Волтер, вона бере собі одну малесеньку канапку.
– Мамо, – Міс Гіллі кричить на міс Волтер, – бери ще одну канапку. Ти ж худа як бадилина. – Міс Гіллі дивиться на інших за столом. – Я постійно торочу їй, якщо та Мінні не вміє готувати, її потрібно звільнити.
Я нашорошила вуха. Вони завели мову про прислугу. Мінні – моя найкраща подруга.
– Мінні добре готує, – заперечує стара міс Волтер. – Просто тепер я не така голодна, як колись.
Авжеж, Мінні – найкраща куховарка в окрузі Гіндс, а може, навіть у всьому Міссісіпі. Щоосені проходить Благодійний вечір Молодшої Ліги, тож її попросили спекти десять тортів з карамеллю на аукціон. Вона могла би стати найпопулярнішою служницею у штаті. Та річ у тому, що в Мінні є рот. Вона завжди огризається. Одного дня сперечається з білим менеджером у бакалійній крамниці, іншого – зі своїм чоловіком, і не минає й дня, щоб не сказала чогось білим леді, в яких працює. У міс Волтер вона працює так довго з єдиної причини: міс Волтер глуха як пень.
– Мамо, гадаю, ти недоїдаєш, – продовжує міс Гіллі. – Та Мінні не годує тебе, щоб поцупити ті фамільні цінності, які я залишила. – Міс Гіллі зривається з крісла. – Мені треба до туалету. А ви ще побачите, що вона помре від голоду.
Коли міс Гіллі виходить, міс Волтер досить тихо бурмоче:
– Закладаюся, що ти на це лише чекаєш.
Усі вдають, наче не розчули. Краще я зателефоную сьогодні Мінні та переповім слова міс Гіллі.
На кухні, у своєму високому кріслі, Крихітка розмазала по личку фіолетовий сік. Тільки-но я заходжу, вона всміхається. Вона не галасує, поки сидить сама, проте я не хочу покидати її наодинці надовго. Знаю, що доки мене немає, вона не зводить з дверей погляду.
Я пещу її маленьку м’яку голівку й повертаюся до роботи, щоб налити чай із льодом. Міс Гіллі вже на своєму місці, здається, знову чимось незадоволена.
– Гіллі, краще тобі було скористатися гостьовою ванною кімнатою, – каже міс Ліфолт, перетасовуючи свої карти. – Ейбілін прибирає в задній частині дому аж пополудні.
Гіллі піднімає підборіддя. Потім вона видає одне з її «а-ха». І, у такий спосіб, начебто делікатно прочищуючи горло, привертає їхню увагу, а вони про це навіть СКАЧАТЬ