Військо Української революції 1917–1921 років. Євген Пінак

Чтение книги онлайн.

      Можливість встановлювати форму одягу та знаки розрізнення для українських військовиків з’явилася після проголошення у листопаді 1917 р. Української Народної Республіки. З-поміж інших самостійних кроків українського уряду у військовій сфері слід відзначити наказ по Військовому Секретарству УНР від 26 листопада (9 грудня) 1917 р. ч. 32: «Приказываю всѣм офицерам, солдатам и матросам украинцам носить на головном уборѣ под кокардой продольную синежелтую украинскую ленту длиной три дюйма. Всѣм начальникам украинских частей озаботиться немедленным исполненіем настоящаго приказа»[46].

      Носіння невеличких шматочків стрічок у національних кольорах під російськими кокардами було започатковано в полках Чехо-Словацької стрілецької бригади після Лютневої революції[47]. Можливо, саме цей досвід було взято за основу військовим відомством УНР.

      17 (30) грудня 1917 р. Генеральний секретар військових справ С. Петлюра затвердив проект тимчасової форми одягу козаків Української Народної Армії [документ № 1-2-2][48]. Відповідний наказ було передано телеграфом[49]. Хоча в телеграмі не зазначалося порядкове число (номер) наказу, з інших документів випливає, що він мав номер 74. Телеграму було також опубліковано в пресі[50]. Наказом встановлювалося, що всі козаки Української народної армії мають однакову форму одягу, роль якої аж до демобілізації виконувало похідне обмундирування Російської армії з низкою змін. Зокрема, скасовувалися погони і петлиці, замість яких встановлювалися шеврони за посадами у верхній частині правого рукава та «наугольники» на комірі.

      Військовики українізованих частин, 1917 рік. Зверніть увагу на мішанину з військової форми та українського національного костюму, а також на червоний бант на грудях у вояка в центрі

      У верхньому куті «наугольника» за допомогою трафаретів позначався рід зброї, у нижньому – номер чи назва частини. Уперше в українському війську встановлювалися емблеми родів зброї – схрещені гвинтівки для піхоти, жовті шаблі для кінноти, артилерія та інші спеціальні війська мали використовувати такі самі емблеми, які були у Російській армії. Знаки розрізнення посад являли собою шеврони зі срібного галуна у вигляді тупого кута вістрям угору, довжина кожної сторони якого становила 1 вершок (4,44 см). Ройовому, чотарю та бунчужному належали 1–3 шеврони, півсотенному – 1 з петлею на вершині кута (як на флоті), сотник, курінний та осаул мали носити під цим шевроном 1–3 шеврони без петель відповідно. Шеврон полковника передбачався ширшим (1,5 см), із зигзагом (очевидно, мав використовуватися галун, присвоєний гусарським частинам Російської імператорської армії), отамани бригадний та дивізійний повинні були носити відповідно 2 і 3 такі шеврони. Нарешті, для отамана корпусного було встановлено шеврон шириною СКАЧАТЬ