Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі. Чарлз Дахіґґ

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вказівки й винагороди, ви можете змінити шаблон поведінки. Принаймні в більшості випадків. Утім, для деяких звичок потрібен ще один компонент – віра.

III

      – Ось шість причин, чому всі думають, що ми не можемо виграти, – сказав Данджі гравцям із «Баккенірс» 1996 року, ставши головним тренером команди.

      До початку сезону залишалося кілька місяців. Команда сиділа в роздягальні. Данджі взявся перелічувати теорії, про які вони всі читали в газетах і чули по радіо: командою керують невдахи. Новий тренер не має практики. Гравці зледащіли. Міській владі наплювати. Основні гравці травмовані. У команді немає талантів.

      – Це все надумані причини, – зауважив Данджі. – А тепер скажу вам правду: нас ніхто не перевершить.

      За словами тренера, його стратегія полягає в тому, щоб навчити команду поводитись інакше й довести нові дії до автоматизму. «Баккенірс» не потрібен найтовстіший плейбук. Їм не треба зазубрювати всі можливі комбінації. Треба всього лиш вивчити кілька ключових рухів і завжди виконувати їх правильно. Проте у футболі важко досягнути досконалості.

      – Під час кожного футбольного матчу – кожного-кожнісінького – хтось неодмінно наламає дров, – каже Герм Едвардс, один із помічників Данджі в Тампа-Бей. – І винні в цьому переважно не криві ноги чи руки[92], а голова.

      Гравці роблять дурниці, коли починають забагато думати або вагатися. Данджі хотів зробити так, щоб на полі вони взагалі не мусили нічого вирішувати.

      А для цього треба було, щоб його підопічні усвідомили свої звички й прийняли нові шаблони поведінки.

      Спочатку Данджі просто спостерігав, як грає його команда.

      – Попрацюймо над андер-захистом, – гукнув тренер на ранковому тренуванні. – Номер п’ятдесят п’ять, які твої дії?

      – Я дивлюсь на раннінбека й ґарда, – відповів Деррік Брукс, зовнішній лайнбекер.

      – На що саме ти дивишся? Де твої очі?

      – Я дивлюся на руки ґарда, – сказав Брукс. – На ноги й стегна квотербека після того, як він схопив м’яча. І на «вікна» в лінії, щоб побачити, чи вони зможуть зробити пас і куди кине м’яча квотербек – у мій бік чи ні.

      У футболі такі візуальні вказівки називають «ключами» – вони відіграють ключову роль у кожній грі. Данджі спало на думку скористатися цими ключами як вказівками для видозмінених звичок. Він знав, що деколи на початку гри Брукс замислюється на секунду довше, ніж треба. Йому було про що подумати – чи виходить ґард із лав? Про що каже позиція ноги раннінбека – він збирається бігти з м’ячем чи ловити пас? Через це Брукс діяв повільніше, ніж мав би.

      Данджі поставив собі за мету звільнити голову Брукса від зайвих роздумів. Як і організація «Анонімних Алкоголіків», він залишив вказівки, до яких Брукс уже звик, але дав йому нову модель поведінки, яку той із часом відпрацював до автоматизму.

      – Я хочу, щоб ти орієнтувався на ті СКАЧАТЬ