Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі. Чарлз Дахіґґ

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ спиртного, але буває так, що вранці я прокидаюся з помутнілою головою, із відчуттям, що сьогодні зірвусь. У такі дні я шукаю вищої сили і дзвоню своєму опікуну. Ми практично не говоримо про мою проблему. Балакаємо про життя, сім’ю, роботу, і коли мені час приймати душ, у мене вже світла голова.

      …Теорія про те, нібито організація «Анонімних Алкоголіків» успішно бореться з алкозалежністю лише завдяки тому, що перепрограмовує звички своїх учасників, дала перші тріщини майже десять років тому – саме через історії на кшталт тих, що її розповів Джон. Дослідники виявили, що заміна звички чудово допомагає багатьом людям, але як тільки з’являються серйозні проблеми – у мами діагностують рак, розпадається шлюб – алкоголіки зриваються й знову беруться за чарку. Науковці вирішили дослідити, чому заміна звички – якщо вона справді така ефективна – не спрацьовує у критичні моменти. Проаналізувавши в пошуках відповіді сотні розповідей алкозалежних, вони визначили, що змінені звички перетворюються на новий, стійкий шаблон поведінки тільки тоді, коли є ще одна складова.

      Наприклад, команда науковців із групи з дослідження алкоголю в Каліфорнії помітила одну особливість. Алкозалежні знову й знову повторювали ту саму річ: визначити вказівки й обрати новий шаблон поведінки – дуже важливо, але нові звички нізащо не закріпляться без ще одного складника.

      Без Бога.

      Науковцям їхнє пояснення не припало до вподоби. Бог і духовність – не гіпотези, які можна перевірити. У церквах повно побожних пияків, яким віра не заважає прикладатися до пляшки. Проте під час інтерв’ю алкозалежні раз у раз зачіпали тему духовності. Зрештою, 2005 року команда науковців – цього разу з Каліфорнійського університету в Берклі, Браунського університету та Національного інституту охорони здоров’я – почала розпитувати алкоголіків про релігію й духовне життя[95]. А відтак – аналізувати дані, щоб перевірити, чи не існує, бува, взаємозв’язку між релігійними переконаннями і тим, скільки часу людина залишалася тверезою[96].

      Взаємозв’язок був. Алкоголіки, які використовували прийоми заміни звички, утримувалися від алкоголю, допоки в їхньому житті не траплялась якась стресова подія – тоді більшість знову починали пити, незважаючи на те, скільки нових шаблонів поведінки вони вже опанували.

      Натомість алкоголіки на кшталт Джона з Брукліна, які вірили, що в їхньому житті з’явилась якась вища сила, переживали скрутний період, не торкаючись спиртного.

      Науковці зробили висновок, що тут головну роль відігравав не Бог, а віра сама по собі. Навчившись у щось вірити, люди переносили це вміння на різні аспекти свого життя, аж поки зрештою не починали вірити, що можуть змінитися. Саме віра була тим складником, що перетворював змінений цикл звички на усталений спосіб поведінки.

      – Ще рік тому я б такого не міг сказати. Ось як швидко змінюються СКАЧАТЬ