Асистент. Тесс Ґеррітсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ щонайменше тридцять тисяч футів, – додав Тірні. – Ніші для шасі не герметизуються. Швидка декомпресія. Переохолодження. Навіть посеред літа на таких висотах температура дуже низька. Декілька годин у таких умовах – і він втратив свідомість від гіпотермії та браку кисню. А може, його перемололо ще на зльоті, коли прибирали колеса шасі, й під час польоту він сконав.

      Лекцію перервав сигнал пейджера Ріццолі – а це неодмінно мало перетворитися на лекцію: доктор Тірні лише починав. Ріццолі глянула на номер, але не впізнала його. Код міста Ньютон… Вона дістала телефон і набрала номер.

      – Детектив Корсак слухає, – відповів чоловічий голос.

      – Ріццолі. Ви надсилали мені повідомлення на пейджер?

      – Ви з мобільного телефонуєте?

      – Так.

      – А могли б перейти на стаціонарний телефон?

      – Ні. Зараз – ні.

      Вона не знала, хто такий цей детектив Корсак, і хотіла якомога швидше закінчити розмову.

      – Не хочете сказати мені, про що йдеться?

      Він мовчав. Ріццолі чула голоси і тріскотіння рацій.

      – Я зараз у Ньютоні на місці злочину, – сказав він. – Гадаю, ви маєте приїхати й подивитися.

      – Ви просите допомоги в бостонської поліції? Можу направити вас до колег з мого відділку.

      – Я намагався зв’язатися з детективом Муром, але мені сказали, що він у відпустці. Тому телефоную вам.

      Він знову замовк, а тоді додав, тихо і багатозначно:

      – Ідеться про справу, яку ви з Муром вели минулого літа. Ви знаєте, про що я.

      Ріццолі мовчала, чудово знаючи, про що він. Та справа ще не відпустила її. Спогади виривалися на поверхню в кошмарах.

      – Далі, – тихо сказала вона.

      – Адресу запишете?

      Ріццолі дістала блокнот.

      За мить вона знову повернулася до доктора Тірні.

      – Я бачив схожі травми в людей, у яких не розкрився парашут. Під час падіння з великої висоти тіло досягає граничної швидкості приблизно двісті футів на секунду. Цього достатньо, щоб отак його розірвати.

      – З біса висока ціна за вхідний квиток до цієї країни, – сказав Фрост.

      Над ними заревіли двигуни ще одного джета.[1] Його тінь пронеслася по землі, наче орлина.

      Ріццолі подивилася в небо. Уявила собі тіло, яке падає, перевертаючись у повітрі. Подумала про тисячу футів холодного повітря, яке свистіло, проносячись повз нього. А тоді повітря потеплішало, бо земля наближалася.

      Подивилася на прикриті простирадлом рештки чоловіка, який насмілився мріяти про новий світ і краще майбутнє.

      «Ласкаво просимо до Америки».

      У Ньютоні перед місцем злочину виставили чергувати поліцейського-новачка, який не впізнав Ріццолі. Зупинивши її біля поліцейської стрічки, він звернувся до неї різким тоном, який пасував до новенької уніформи. На його бейджі Ріццолі прочитала: «РІДЖ».

      – Мем, СКАЧАТЬ