Асистент. Тесс Ґеррітсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вливань.

      – Улюблена музика місіс Обер, – пояснив Джої, продовжуючи працювати.

      Інколи він позирав на три фотографії, пришпилені до мольберта, який стояв біля косметичної кушетки. Ріццолі припустила, що це фотографії місіс Обер, хоча та жінка не мала практично нічого спільного із сірим, змарнілим трупом, над яким зараз працював Джої.

      – Її син каже, що вона фанатка Елвіса, – вів далі Джої. – Тричі їздила в Ґрейсленд[10] відвідати його музей і могилу. Він спеціально приніс цю касету, щоб я слухав, поки роблю макіяж. Знаєте, я завжди в процесі намагаюся слухати їхні улюблені пісні чи мелодії. Це допомагає налаштуватися. Про людину багато дізнаєшся з самої лише її улюбленої музики.

      – А який вигляд повинна мати фанатка Елвіса? – запитав Корсак.

      – Ну, розумієте, помада яскравіша, зачіска об’ємніша. Абсолютно не так, як у тих, хто слухає, приміром, Шостаковича.

      – А яку музику слухала місіс Гелловел?

      – Не пригадую.

      – Ви лише місяць тому працювали з її тілом.

      – Так, але я не всі деталі запам’ятовую. – Джої закінчив накладати на руки тональну основу й підійшов до голови, киваючи в ритмі «You Ain’t Nothing but a Hound Dog». У чорних джинсах і мартенсах він скидався на модного молодого художника. Але за полотно йому правила мертва плоть, а засобами творчості слугували пензлі для макіяжу й баночки.

      – Думаю, потрібно пройтися по ній світло-бронзовими рум’янами, – сказав він, діставши баночку, і почав лопаткою змішувати кольори на палітрі з іржостійкої сталі. – Так, для старої фанатки Елвіса – саме те, що треба.

      Він втирав рум’яна в щоки покійниці, піднімаючись угору аж до лінії росту волосся, де з-під чорної фарби визирали сиві корені.

      – Може, ви пригадуєте, як розмовляли з дочкою місіс Гелловел? – сказала Ріццолі, показавши Джої фотографію Ґейл Їґер.

      – Запитайте в містера Вітні. Майже всі переговори веде він. Я лише асистент…

      – Але ви з місіс Їґер мали обговорювати макіяж її матері. Адже цим саме ви займаєтеся.

      Джої уважніше подивився на фотографію Ґейл Їґер.

      – Так, вона була дуже мила жінка.

      – Була? – запитливо подивилася на нього Ріццолі.

      – Слухайте, ну я новини дивлюся. Ви ж не думаєте, що вона досі жива?

      Джої відвернувся і насупився: Корсак ходив по залі, зазираючи в шафи.

      – Е-е-е… Детективе! Щось конкретне шукаєте?

      – Та ні. Просто дивлюся, що у вас тут, у покійницькій. – Він щось дістав із однієї з шафок. – А оце – плойка?

      – Так. Ми нашим клієнтам і голови миємо, і волосся крутимо, і манікюр робимо. Усе, щоб вони мали якомога кращий вигляд.

      – Я чув, ви в цьому профі.

      – Усі вони задоволені моєю роботою.

      – А що, вони самі вам про це кажуть? – зареготав Корсак.

      – Я про їхніх родичів. Їхні родичі задоволені.

СКАЧАТЬ