Реквієм по мрії. Г’юберт Селбі-молодший

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Мені так буде спокійніше. Усі сміялися й хихотіли, і терли носи, стріляючи кпинами у Фреда й затягуючись цигарками. Дим став такий густий, що у блакитному світлі здавалося, ніби це маленький шматок неба впав у кімнату. Чорд, мені все’дно, що було в тому добрі, я хочу знати, що він буде з нею робить? Спершу треба таку знайти. Була тут одна вчора, справжня лялечка. Розкішна. Повний нокаут. Руденька. Справжня рудоволоска, така, як твій цегляний сарайчик. Отака вона, попереду несла парочку, та й дупку мала нівроку. Фред дивився і говорив так гаряче, як дозволяв йому дурман, не брешеш, пацан? А скільки їй було? Слухай, та як же я скажу? Дев’ятнадцять чи двадцять. Чорд, ото паскудство, га? Цей шкодливець питається, скільки їй. Боїться, щоб його не заловили з неповнолітньою. Правда, Фреде? Усі либилися так широко, як тільки могли, і хихотіли так, що аж голови підскакували й хитались. А де вона? Бачу, Фред хотів би з нею зустрітися, усе з ним ясно. М’ЯСНО? Бетті хитала головою й сміялася, знаєте, хлопці, ви всі хворі. Гей, чого ти нападаєш. Це екологічно. Утилізація й повторне використання. Обличчя либилися, голови хитались, а сміх ставав трохи гучнішим. Чорд, ви, білосракі задрипанці, якісь чудні, братан. Патякаєте, наче банда довбаних канібалів. Гей, пацан, чого наелектризувався? Я тілько спитав по-дружньому. Сміх голоснішав і ставав енергійнішим. Від чого вона померла? Хто сказав, що вона померла? То була відвідувачка, га-га-га-га. Голови перестали хитатися і затрусились. Непогано, га?

      Я вас купив, правда? А знаєш, братан? Ти тут на правильній роботі, бо в тебе в голові нічо живого немає, геть нічо. Чиясь рука потяглася до приймача й накрутила його гучніше, і музика почала пробиватися крізь блакитний дим і сміх, і регіт. Гей, це ж мій друзяка Джаґер заводить. Усі закивали головами під слова пісні. Так, і не кажи, пупс, нам усім потрібен хтось, щоб було до кого прихилитися. Зіпрись на мене, кицю, зіпрись! Що воно ото городить, що її груди завжди відкриті? А ноги що, закриті? Гей, Анхелю, вичахни. Очі в усіх були приплющені від диму й дурману, а обличчя рухалися й розтягувалися, повторюючи слова. Гей, кицю, на твоїй стоянці є місце для мене? Фред вишкірив зуби й клацнув язиком кілька разів, та Люсі пильно стежила за димком, що вигинався вгору від її цигарки, і врубалася в різницю у кольорі між димом, що виходив із запаленого і з протилежного краю. Дай мені трохи коли й тепла і дізнаєшся, хлопчику. Вони посміялися, о-о-о-о-о, це крута дівка, братан. Раптом вони всі затихли, слухаючи рядки про те, щоб було з ким мріяти, кожен по-своєму вважаючи, що йому не потрібен ніхто, щоб із ним мріяти, що це смачне добро чудово робило те саме…

      Тоді вони всі вслухалися в наступні рядки й засміялися, й загигикали, так, оце ти правду співаєш, пацан, мені точно хочеться когось намастити. А що, давай намастимо, кицю, у-ух. Люсі скривилася в бік Фреда, і не дивися на мене, пупсику, а краще поговори зі своєю мамцею. Інші легенько всміхнулися. О-о-о-о, кепські твої справи, братан. Фред хихотнув так гучно, як тільки міг, але все одно навіть сам себе не почув. Він хотів глянути на Люсі, але СКАЧАТЬ