Оріон Золотий. Театр (збірник). Іван Драч

Чтение книги онлайн.

      Ви почали були про батька?

      Що тут сталось?

      Нічого особливого, сідай послухай.

      Це – моя дружина.

      Даруйте. Та я буду далі.

      Я виріс в селі глухому на Поліссі.

      Бляшкевич – моє прізвище. А Бляха-Муха —

      Це вже звідтіль, там охрестили.

      Учивсь я в школі абияк.

      Ходив я в школу тільки з переляку.

      Коли ж приходила неділя

      І діти всі гуляли так, як діти,

      Наш батько нам вигадував роботу,

      Аби не били байдики ми – діти.

      І так було гидотно і нестерпно

      Щось колупати на городі тому,

      Коли всі хлопці за м’ячем гасали

      Чи грали у «чапаєвців» та «білих».

      І я тоді навчивсь дурити батька —

      Ховавсь у бур’янах, не йшов у школу,

      Приходила вчителька – і кості

      Мені боліли люто з тих відвідин.

      З дітей ніхто не розмовляв із батьком,

      Ми між собою спілкувались пошепки,

      Він йшов у спальню, ми тікали в кухню,

      У кухню він, а ми тоді у спальню.

      Дрібних на зошити просили ми у матері,

      Вона ж згиналась перед ним.

      Не вірите? Не сміла голови підняти —

      Він бився люто.

      Ну що я міг з такого виховання

      Собі узяти у душу, ви скажіть?

      На людях ми були усі пригнічені

      І замкнуті якісь і вовчкуваті,

      Не вміли ми ковтати з тої радості,

      В якій жили і хлюпалися інші.

      Не міг я вийти з того кола гніту.

      І ніс в душі завжди образи тінь —

      Тінь розчарованості у житті…

      І знаєте, що якось сталося,

      А статись воно мусило доконче:

      Якось напився батько і в хліві

      Заночував, а я, побитий, луплений,

      Облив з каністри хлів з усіх боків

      І – сірником… Який вогонь там був!

      Попікся батько, а мене до суду.

      І почалось – не вистачило сили

      У мене вийти з тюрем. Тільки строк

      Один закінчувався, другий починався…

      Та не про те я, а про зовсім інше

      Хотів сказати, і таки скажу.

      І ви скажіть усім, що Бляха-Муха

      В душі не підлий, а в ділах – не кат.

      Так от: дві, дві таки причини

      Мене примусили ввійти

      У світ злочинницький. Тож по порядку!

      В район я подзвонив.

      Зараз будуть. Порядок єсть порядок!

      У, вишкребок, ще не дадуть СКАЧАТЬ