Оріон Золотий. Театр (збірник). Іван Драч
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Оріон Золотий. Театр (збірник) - Іван Драч страница 8

Название: Оріон Золотий. Театр (збірник)

Автор: Іван Драч

Издательство: Фолио

Жанр: Драматургия

Серия:

isbn: 978-966-03-7603-8

isbn:

СКАЧАТЬ чекав я з нетерпінням ранку,

      Щоб утопитись у дитячім щебеті,

      Щоб захлинутись у дитячім вереску,

      Як щастя є – воно поміж дітей.

      Як шолоховський той герой,

      Я взявся за німецьку мову,

      Я вірив (навіть зараз вірю!),

      Що станеться отак, що я зустріну

      Гестапівця, що катував дружину,

      Що вбив її і сина-крихітку,

      І зможу я сказати по-німецьки

      Йому все те, до крапельки все те,

      Що так виношую запечено

      Уже чверть віку,

      Що не забудеться

      Й не проститься ніколи.

      Я вивчив німецьку мову.

      Я володію нею досконало.

      А потім взявсь за польську і за чеську,

      Англійську і болгарську,

      Французьку та іспанську,

      І за японську мову взявся.

      Я вивчив всі ці мови.

      Але ж часу таке безмежжя

      Від другої години ночі аж до ранку —

      Це ж ціла прірва часу.

Головуючий

      Це та пора, шановний друже,

      Коли ви пишете свої книжки —

      Від другої години ночі і до ранку?

Голос із хору

      Як вам вдалося написати

      Педагогічних праць за цілий інститут?

      Так, справді забагато:

      Опубліковано триста десять наукових праць,

      Тридцять дві книжки з-поміж них?

Вчитель

      Я ще раз, ще раз хочу повторити:

      Моє натхнення – два чуття глибоких —

      Любов і ненависть.

      Любов безмежна – до дітей.

      І до фашизму – ненависть бездонна.

Голос із хору

      Чи не здається вам, колего,

      Не за адресою тут деякі емоції?

Вчитель

      Я декілька разів уже бував

      В Німеччині Демократичній.

      І коли вперше я ступив

      На землю на німецьку,

      Коли заглянув я уперше

      У сині очі піонерів-тельманівців,

      Мені зітхнулося з полегшенням:

      Це – новий світ, це – світ соціалізму.

      Сама непримиренність до фашизму

      У всіх його субстанціях…

      Гуманність справжня

      Полягає в тому,

      Що треба комуністом бути всюди —

      І в економіці, і в науці,

      І в душі людській.

      Коли учитель не прийде у душу,

      Тоді чия вона буде, душа?

      І неможливо бути гуманістом,

      Коли не маєш до фашизму ненависті,

      А він це зна, як щупальця пускати.

      У цьому ваша вища компетентність.

      І ще хотів би я наголосити

      Ось на такому, друзі дорогі:

      Виховуючи людяність, і чуйність,

      І почуття людської гідності,

      Не можна забувати ні на хвилю:

      Фашистські вбивці,

      Що надлюдьми себе проголосили,

      Теж всі дітьми були.

      Теж раділи сонцю.

      Теж листи писали і сповідались

      Своїм коханим матерям.

      Теж наречених ніжно обіймали,

      Оте розпрокляте все – теж, і теж, і теж,

      Садист отой, убивця,

      Що голову дитячу

      Розбив об кам’яну СКАЧАТЬ