Земля людей (збірник). Антуан де Сент-Екзюпері

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ прийде весна, чи вдарять приморозки, чи дощитиме, пілот теж передбачає хуртовину, туман або ясну, погідну ніч. Літак, що, як здавалося спершу, мав віддалити людину від природи, насправді, іще більш настійливо змушує зважати на її закони. Грозове небо виводить пілота на суворий суд, де пілот має боронити свій поштовий вантаж у суперечці з трьома первісними божествами – горами, морем і бурею.

      Розділ ІІ

      Товариші

1

      Кілька моїх товаришів, а серед них Мермоз, проклали над нескореними теренами Сахари авіалінію Касабланка – Дакар. Через ненадійність тогочасних моторів Мермоз зазнав аварії і потрапив у руки до маврів. Вони вагались, чи варто його вбивати, протримали півмісяця в полоні, а тоді відпустили за викуп. І Мермоз знову літав з поштою над тими самими територіями.

      А відколи відкрилося повітряне сполучення з Америкою, Мермоз і тут не пас задніх. Йому доручили розвідати відрізок траси від Буенос-Айреса до Сантьяго і, слідом за повітряним мостом над Сахарою, перекинути міст через Анди. Йому дали літак зі стелею у п’ять тисяч двісті метрів. А кряжі Кордильєр подекуди сягають семи тисяч! І Мермоз вирушив на пошуки лазівок між горами. Після пісків, узявся до бескидів, до націлених у в небо шпилів, що стоять у снігових шарфах на скрізному вітрі, до передгрозової імли, що притлумлює все навкруги, до повітряних вирів між двох кам’яних стін, що викликають пілота на ножову дуель. Мермоз вступив у ту бійку, не знаючи ворога, не знаючи свої шансів вийти з такої сутички живим. Мермоз прокладав путь іншим.

      Врешті-решт, за чергової «спроби», він опинивсь у полоні Андів.

      Він змушений був приземлитись на майданчик із прямовисними стінами на висоті чотирьох тисяч метрів. Дві доби вони з механіком марно намагались викараскатися з пастки. Відтак, вони зважились випробувати останній шанс. Розігнали літак у напрямі безодні; він різко підскочив зо два рази на нерівній поверхні і з краю майданчика ухнув у провалля. Вже у падінні, літак набрав швидкість і почав слухатись керма. Мермоз вирівняв машину перед кам’яним бар’єром і зумів перескочити його; але таки зачепив вершечок гребеня. Протримавшись у повітрі близько семи хвилин, він знову зазнав аварії: з рурок радіатора, що лопнули від морозу ще вночі, текла вода. І тут під ним, наче обіцяна земля, розгорнулась чилійська рівнина.

      Назавтра він почав усе знову.

      Освоївши Анди і досконально розробивши техніку перельоту, Мермоз передав цю частину маршруту своєму товаришеві Ґійоме, а сам узявся до освоєння ночі.

      Тоді аеродроми у нас не освітлювались, тож, коли Мермоз приземлявся темної ночі, йому світили трьома слабенькими бензиновими смолоскипами.

      Він упорався з завданням і відкрив шлях іншим.

      Коли ніч було приборкано, Мермоз узявся до океану. Ще 1931 року він уперше доставив пошту з Тулузи до Буенос-Айреса за чотири доби. На зворотному шляху у нього вийшов з ладу мастилопровід, і він сів просто на бурхливі води Атлантики. Якийсь корабель врятував і його, СКАЧАТЬ