Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік. Виолета Лосєва

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Ді, я, все одно працюю ще.

      ВОНА: – Пишеш філософський трактат?

      ВІН: – Майже… Так що все ОК. Я радий тобі. Якщо буду валитися з ніг – так і напишу, що йду спати…

      ВОНА: – Зрозуміло. Мені навіть подобається бути серед всієї цієї твоєї філософії та інших новорічних фестивалів і карнавалів…

      ВІН: – А я не люблю такі фактоїдні чинники.

      ВОНА: – О, це вище мого «дівчачого» розуміння.

      ВІН: – Фактоїди – це штучно створені події. Соррі.

      ВОНА: – Правда? Ніколи б не подумала!

      ВІН: – Не хотів здаватися нескромним…

      ВОНА: – Але тобі вдалося…

      ВІН: – Моє каяття. У майбутньому постараюся залишатися в рамках легкого листування в чаті.

      ВОНА: – Каяття приймається. Цього разу. Залишаймося в рамках.

      ВІН: – Добре… Соціологію скасовуємо. Вмикаємо виключно біологію…

      ВОНА: – Біологію? Я знову чогось не розумію в твоїх дефініціях?

      ВІН: – Я маю на увазі відсутність в листуванні професійного й соціального «навантаження». Нехай у нас буде розмова… людей, а не спеціалістів.

      ВОНА: – Якщо «людей», то соціального лушпиння не позбутися.

      Пропоную відкинути професійне.

      ВІН: – Добре, Ді. Домовимось саме про такі правила…

      ВОНА: – Ну власне… Ми не граємо в ігри, правила яких не знаємо.

      ВІН: – А даремно.

      ВОНА: – Може й даремно… Я пропоную на сьогодні попрощатися – все ж таки, вже пізно… Мені було ду-уже приємно потеревенити з тобою. Буду чекати на тебе завтра – приходь!

      ВІН: – Добре. На добраніч. Дуже радий, що ти є.

      ВОНА: – До завтра?

      ВІН – До завтра…

      Пауза…

      А тим часом…

      Літо в хутряних шкарпетках

      Оповидки про мага та його чарівну подружку

      ***

      Маг не любив борщ. І те, що подружка мага не вміла його готувати, було не мінусом, а плюсом.

      Виявляється, класичний мінус легко перетворюється на плюс, якщо за це перетворення відповідає маг, який не любить борщ.

      Вони грали в таку гру: я не готую, бо ти не любиш, а я не люблю, тому що ти не готуєш.

      І обидва любили салат олів’є.

      ***

      – Що ти бачиш за цими дверима? – запитав він

      – Пил, павутиння і багато старих покинутих речей… А ти?

      – А я бачу таємницю…

      – Це тому, що ти – маг?

      – Це тому, що я не бачу павутини…

      ***

      – Слухай, начаклуй, щоб все було добре? Допоможи нам, а? – І вона потерлася носом об його жорсткі вуса.

      – Та не питання, – відповів він…

СКАЧАТЬ