Твоя перша остання брехня. Гарлан Кобен

Чтение книги онлайн.

      Їй сказав Деніел.

      Філ схилився так близько, що на неї війнуло запахом салату з тунця.

      – Слухайте, солдате…

      – Солдате?

      – Ви ж солдат, так? Чи колишній солдат? – він вишкірився. – Ходять чутки, що ви сама не проти порушити правила, хіба ж ні?

      Її пальці напружувалися й розслаблялися, напружувалися й розслаблялися.

      – Як колишній солдат, – вів він далі, – ви маєте це зрозуміти, бо все дуже просто.

      – І як?

      Тренер Філ підтягнув свої шорти.

      – Це, – махнув він на футбольне поле, – моє поле бою. Я генерал, вони – мої солдати. Ви ж не посадите тупого піхотинця за штурвал F-16 чи якоїсь іншої машини, так?

      Майя справді відчувала, як поволі закипає кров у венах.

      – Давайте прояснимо, – сказала вона, примудряючись все-таки зберігати рівний тон. – Ви прирівнюєте футбольний матч до війн в Афганістані та Іраку?

      – А ви не бачите нічого спільного?

      Напруження, розслаблення, напруження, розслаблення, напруження, розслаблення. Дихай рівно.

      – Це спорт, – мовив тренер Філ, знову вказавши на поле, – серйозний спорт, конкуренція, і – так, це дещо схоже на війну. Я не даю цим дівчаткам розніжуватися. Це вже не п’ятий клас із цукерками та веселками. Це вже шостий. Реальний світ. Ви мене розумієте?

      – Правила ліги викладені на сайті…

      Він схилився ще ближче, так, що козирок бейсболки торкнувся її голови.

      – Мені начхати на те, що там у них на сайті. Маєте претензії – подайте офіційну скаргу футбольній раді.

      – Де ви – президент.

      Тренер Філ широко посміхнувся.

      – Маю тренувати своїх дівчаток. Па-па.

      Він тріпонув пальцями на прощання й повільно розвернувся назад до поля.

      – Краще вам не повертатися до мене спиною, – сказала Майя.

      – І що ви зробите?

      Не варто було. Вона це знала. Треба було просто залишити все, як є. Не потрібно було ускладнювати ситуацію для Алекси.

      Напружити, відпустити, напружити…

      Проте, поки ці піднесені думки вирували в голові Майї, її руки думали інакше. Вона блискавично зігнулася, ухопила його за шорти і, відчайдушно сподіваючись, що він не з голозадих командос, стягнула їх аж до щиколоток.

      За короткий відтинок часу сталося таке.

      Натовп голосно задихнувся. Тренер, убраний у тісні білі плавки, так само блискавично нагнувся, щоб повернути шорти на місце, однак заточився й гепнувся на землю.

      Натовп зареготав.

      Майя чекала.

      Тренер Філ швидко відновив рівновагу. Він вистрибом підхопився, натягнув шорти й посунув на неї. Його обличчя червоніло від люті та сорому, наче ліхтар у кварталі розпусти.

      – Ти, стерво…

      Майя внутрішньо зібралась, однак не поворухнулася.

      Тренер Філ здійняв кулак.

      – Давай, – сказала СКАЧАТЬ