Твоя перша остання брехня. Гарлан Кобен

Чтение книги онлайн.

      – Є дві причини. По-перше, це був револьвер. Ви щось про них знаєте?

      – Небагато.

      – У нього такий механізм, що треба або звести курок, або дуже сильно натиснути. Випадково тут не вистрелиш.

      – Розумію. А друга причина?

      – Більш очевидна, – відповіла Майя. – Він вистрелив ще двічі. Ви не випустите «випадково» три кулі.

      Кірс кивнув і знову перевірив свої записи.

      – Перша куля влучила в ліве плече вашого чоловіка. Другий удар припав на правий край ключиці.

      Майя заплющила очі.

      – З якої відстані стріляв чоловік?

      – Десять футів.[5]

      – Наш експерт сказав, що жоден із цих пострілів не був смертельним.

      – Так, ви вже казали, – вимовила Майя.

      – То що тоді сталось?

      – Я спробувала підхопити його…

      – Джо?

      – Так, Джо, – обрубила вона. – Кого ж іще?

      – Вибачте. І що сталось?

      – Я… Джо впав на коліна.

      – І саме тоді стрілець вистрелив утретє?

      Майя не відповіла.

      – Третій постріл, – повторив Кірс. – Той, що його вбив.

      – Я вже вам сказала.

      – Що сказали?

      Майя підвела очі й зустрілася з ним поглядом.

      – Я не бачила третього пострілу.

      Кірс кивнув.

      – Саме так, – дуже повільно вимовив він. – Бо тоді ви вже втікали.

      «Допоможіть… прошу… хто-небудь… мій чоловік…»

      Серце поривчасто билося в грудях. Звуки – постріли, дзижчання гелікоптера, крики агонії – одночасно накотилися на неї. Вона заплющила очі, кілька разів глибоко вдихнула, зберігаючи спокійний вираз обличчя.

      – Майє?

      – Так, я втекла. Гаразд? Двоє чоловіків зі зброєю. Я втекла. Втекла і лишила там свого чоловіка, а потім, не знаю, може, п’ять-десять секунд по тому, я почула постріл ззаду, і, так, тепер, зважаючи на все, що ви мені розповіли, я знаю, що, коли втекла, той самий стрілець приставив зброю до голови мого чоловіка, поки він стояв на колінах, і натиснув на гачок…

      Вона зупинилася.

      – Ніхто вас не звинувачує, Майє.

      – Я про це не питала, детективе, – процідила жінка крізь стиснені зуби. – Чого ви хочете?

      Кірс погортав сторінки.

      – Крім дуже деталізованого опису злочинців, ви змогли нам розповісти, що той із них, який був у червоних конверсах, мав при собі «Smith amp;Wesson 686», а його партнер озброєний пістолетом «Beretta М9», – Кірс подивився вгору. – Це вражає. Так просто впізнавати зброю…

      – Це частина моєї освіти.

      – Вашої військової освіти, я маю рацію?

      – Скажімо простіше, я спостережлива.

      – О, це зайва скромність, Майє. Ми всі знаємо про ваші подвиги за кордоном.

      «І про моє падіння», – мало не додала вона.

      – Освітлення в тій частині парку погане, лише кілька віддалених ліхтарів.

      – Цього СКАЧАТЬ