Дракула. Брем Стокер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ як пальці рук та ніг чіпляються за краї камінних брил, між якими вже не було будівельного розчину, бо з роками він осипався; тож граф, використовуючи кожен виступ і кожну нерівність, рухався з чималою швидкістю, як ящірка, вниз по стіні.

      Що ж це за людина така? Чи може це якась істота в людській подобі? Я відчув, як мене охопив жах перед цим моторошним місцем; я боюся, я страшенно боюся, а тікати нема куди; навколо мене – страхіття, про які навіть думати страшно…

* * *

      15 травня. Я ще раз бачив, як граф ящіркою виповзав із замку. Він проповз кількасот футів вниз навскісно ліворуч, а потім зник, гулькнувши у якийсь отвір чи вікно. Коли в цьому отворі зникла його голова, я висунувся ще далі, щоби побачити більше, але безуспішно: надто великою була відстань, щоб забезпечити потрібний кут зору. Тепер, знаючи, що графа поблизу немає, я вирішив скористатися з цієї нагоди і дізнатися про замок більше, ніж я досі насмілювався. Я повернувся до кімнати і, взявши лампу, спробував по черзі відчинити всі двері. Усі вони були замкнені, як я і очікував, а замки були відносно нові; але я спустився кам’яними східцями до зали, до якої увійшов, вперше потрапивши до замку. Я досить легко витяг засуви і відчепив важкі ланцюги, але двері були замкнені на замок і ключа не було! Мабуть, ключ знаходився в кімнаті графа; треба знайти нагоду, коли її двері будуть відчинені, проникнути туди і, заволодівши ключем, утекти. Я продовжив ретельне обстеження різних сходів і коридорів, намагаючись при цьому відчинити двері, які траплялися на моєму шляху. Кілька кімнат біля зали виявилися незамкненими, але в них не було нічого цікавого, окрім старовинних меблів, вкритих багаторічним пилом і поїдених міллю. Проте нарешті я знайшов одні двері нагорі сходового маршу, котрі хоча й здавалися замкненими, але трохи піддалися, коли я на них натиснув. Штовхнувши дужче, я виявив, що насправді вони незамкнені, а їхній опір пояснювався тим, що завіси дещо просіли і важкі двері фактично опиралися на підлогу. Це була нагода, якої іншого разу в мене могло й не бути, тому я доклав усіх зусиль і після численних спроб мені пощастило відсунути двері так, що можна було пройти. Я опинився в тому крилі замку, котре знаходилося правіше від відомих мені кімнат і на один поверх нижче. З вікон мені було тепер видно, що низка кімнат тягнулася до південного боку замку, а вікна наріжної кімнати виходили на захід і на південь. Як з першого, так і з другого боку зяяла крута прірва. Замок, збудований на краю великої скелі, був неприступний з трьох боків, тому великі вікна було розташовано саме там, де до них не могли долетіти стріла чи камінь з пращі або катапульти. У результаті тут було забезпечено таку кількість світла і комфорту, котра була б неможливою, якби з цього напрямку передбачалося витримувати облогу. На захід розляглася широка долина, за якою вдалині височіли зубчасті цитаделі гір; вершина насувалася на вершину, на голих скелях де-не-де росли горобина та шпичаки, чіпляючись корінням за тріщини й каміння. Вочевидь, це була СКАЧАТЬ