Не йди. Марґарет Мадзантіні
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Не йди - Марґарет Мадзантіні страница 12

СКАЧАТЬ та сміялася, коли вітер обливав її водою з моря. Може, вона її шукала саме тут, на кінчиках ніг, які час від часу накривала світла морська піна. Та ні, це я був безвісти пропалим. Я зі своїм ненормованим робочим часом; ощадливий, коли треба було давати, і щедрий, коли треба отримувати. Та ми б не стали ритися в піску, щоб віднайти те, чого нам обом бракує. У нас більше не було сміливості. Сміливість, Анджело, притаманна новому коханню, старе кохання завжди боязкувате. Ні, я вже не був її хлопцем, я був чоловіком, котрий чекав на неї в машині, коли вона ходила скуповуватися. Рука Ельзи проковзувала все м’якше по моїй руці, неначе кінь, що впізнав свою годівницю.

      – Хочеш скупатися?

      – Так.

      – Тоді я піду одягну купальник.

      Я подивився, як вона попрямувала до дому, подивився, як її вольові та впевнені ноги ступали пляжем. Знов подумав про ті інші ноги, кістки, а не ноги, але м’які всередині, куди я поліз рукою. Я знову відчув смак того поту, того страху. «Рятуйте, – шепотіла вона. – Рятуйте.»

      Зараз Ельза вдягала купальник у саду, вона всміхнулася, як люди всміхаються речам, що їм належать. Я знов подивився на сонце, яке сідало за море в рожевих відблисках, та подумав, що я дурний. Це був чудовий вечір у моєму житті, я мусив покинути свої дурниці заради такого моменту спокою.

      Вона повернулася в сливовому купальнику, тримаючи великий рушник. Вона була ще надзвичайно гарною, худішою, ніж коли я з нею познайомився, можливо, трохи жорсткішою, але й вірнішою. Її фізичний стан, про який вона так дбала, повністю відповідав духовному.

      – Ходімо?

      Той білий клинець на звороті купальника, перед котрим я тремтів немов перед суддею, зник у неї між стегон. Я різко підхопився. Вона стояла перед самою водою, я подивився на обрис її спини. Я був чоловіком її життя, тим старим, що чекатиме на неї перед крамницями. Можливо, вона хотіла іншого, можливо, він у неї навіть був. Вірність не є цінністю розважливого періоду життя. А невірність є, тому що вона потребує обачливості, заощадливості, стриманості та всіх інших якостей, що притаманні старим. Ми з нею ставали неначе старе пальто, що втратило свій первісний крій, а з ним і неприємну жорсткість, але саме вгинання й природна зношеність тканини роблять його єдиним у своєму роді, неповторним.

      Я скинув із себе халат і залишив його на піску. Ельза повернула голову й зойкнула:

      – Та ти ж голий!

      Заходячи у воду, вона сміялася з моїх білих сідниць, надто широких для чоловіків. Чи я їй ще подобався? Напевно, вона воліла мене одягненим, прикритим дрантям. У мене був животик, а на руках не було м’язів. Та я хотів, щоб вона дивилася на мене не поблажливо, щоб вона побачила недосконалості чоловіка, з котрим їй доведеться провести залишок свого життя. Я пірнув і поплив, не висовуючи голови над поверхнею, доки не відчув, як у мене надулися груди й стало важко. Я виплив і ліг на спину наче плавець, а вода іноді заливалася мені в рот. Спочатку я відчув її руки, що розсікали воду, а потім вона випливла теж побіля мене. Мокре волосся розкрило її обличчя. Я подумав СКАЧАТЬ