Сяйво. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ігровим майданчиком височіла непримітна захисна огорожа з металевої сітки, поза нею лежала широка щебениста під’їзна дорога, яка вела до готелю, а вже поза нею губилася в яскраво-синьому післяполудневому мареві та сама долина. Денні не знав слова ізоляція, але, якби йому хтось його пояснив, він би за нього вхопився. Далеко внизу, немов довга чорна змія, що вирішила подрімати трохи на сонечку, пролягла дорога, що вела назад через Сайдвіндерський перевал і далі, у Боулдер. Дорога, яка залишатиметься закритою всю довгу зиму. Від цієї думки в нього з’явилося відчуття ледь не задухи, і Денні майже здригнувся, коли тато поклав руку йому на плече.

      – Доку, я знайду тобі чогось попити, тільки-но зможу. Зараз вони тут дещо заклопотані.

      – Звичайно, тату.

      Місіс Брант вийшла з внутрішнього кабінету з виглядом особи, що відстояла своє право. Через кілька секунд вона вже переможно виступала за двері, а за нею слідом, тягнучи на собі вісім валіз, поспішала пара носіїв. Денні дивився у вікно, як чоловік у сірій уніформі і в кашкеті, як в армійського капітана, підганяє до дверей її довгий сріблястий автомобіль, як він вилізає з нього. Скинувши на мить перед нею кашкета, він метнувся відчиняти багажник.

      І в осяянні, що його інколи навідувало, він вловив одну з її цілісних думок, ту, що блукала на поверхні сумбурного, низько гудучого варива емоцій і кольорів, яке він зазвичай сприймав у надто залюднених місцях.

      («гарно було б мені залізти в його штани»)

      Наморщивши лоба, Денні дивився, як носії кладуть до багажника її валізи. Вона досить проникливо дивилася на чоловіка в сірій уніформі, котрий наглядав за завантаженням. Чому їй хотілося б залізти в штани цього чоловіка? Їй холодно навіть у цій її довгій шубі? А якщо їй холодно, чому вона не надягла на себе якісь власні штани? Його мама носить штани майже цілу зиму.

      Чоловік у сірій уніформі зачинив багажник і пішов назад допомогти їй сісти в машину. Денні уважно спостерігав, щоби побачити, чи скаже вона що-небудь про його штани, але вона лише посміхнулася і подала йому доларову банкноту – чайові. За мить вона вже скеровувала свій великий сріблястий автомобіль вниз на дорогу.

      Денні подумав, чи не спитати в мами, чому місіс Брант могло схотітися штанів підгонщика машин, але вирішив, що не варто. Деякі запитання створювали цілу купу неприємностей. Таке вже траплялося з ним раніше.

      Натомість він утиснувся між батьками, сівши на маленький диван, звідки вони дивилися на всіх тих людей, що виписувалися біля стійки. Він радів, що його мама і тато щасливі і люблять одне одного, але нічого не міг вдіяти з невеличкою тривожністю. Просто нічого не міг вдіяти.

      Розділ десятий. Хеллоран

      Цей кухар зовсім не відповідав уявленню Венді про типового очільника кухні курортного готелю. Перш за все, таку важливу особу титулують шефом, але аж ніяк не прозаїчно – кухарем; куховарство – це те, що робила вона вдома, у своїй кухоньці, коли кидала все, що ще залишалося з продуктів, у посудину «Пірекс»[68], додаючи туди локшину. Крім СКАЧАТЬ