Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ перед його світлістю. – До кімнати увійшла Франсуаза з мискою гарячої води в руках. Позаду, як зазвичай, плентався П’єр.

      – Сталося щось важливе? – поцікавився з-за ширми Джордж. Він увійшов до кімнати без запрошення і таким чином завадив Франсуазі вигнати з кімнати чоловіків. – Граф Нортумберлендський змушений чекати сам-один у великій залі. Якби він був моїм покровителем, то я б до нього так не ставився.

      – Хол читає трактат про конструювання терезів, який надіслав мені один математик із Пізи. Тому не треба ним перейматися – він цілковито задоволений, – сердито відрізав Том, сідаючи на край ліжка.

      «Напевне, він мав на увазі Галілея», – захоплено подумала я. Бо в 1590 році Галілей був молодшим викладачем в Пізанському університеті. І його робота про терези ще наразі не була опублікована.

      «Том. Граф Нортумберлендський. Це той, хто листувався з Галілеєм».

      Від здивування я аж рота роззявила. Демон, який сидів біля мене на прошитій ковдрі, був, напевне, ніким іншим, як Томасом Гарріотом.

      – Франсуаза має рацію. Геть звідси. Усі до одного, – сказав Метью так само сердито, як і Том.

      – А що ж ми Холу скажемо? – спитав Кіт, кинувши в мій бік багатозначний погляд.

      – Що я невдовзі спущуся вниз, – відповів Метью. А потім перекотився у ліжку й потягнув мене до себе.

      Дочекавшись, поки друзі Метью вийшли з кімнати, я стусонула його в груди.

      – За що? – вигукнув він, удаючи, наче йому боляче, хоча боляче було мені, бо я сильно забила об нього свій кулак.

      – За те, що не розповів мені заздалегідь, які у тебе друзі!

      Спершись на лікоть я подивилася на нього згори вниз. – Знаменитий драматург Крістофер Марлоу. Джордж Чепмен, поет і науковець. Математик і астроном Томас Гарріот, якщо я не помиляюся. А внизу на нас чекає граф-чаклун!

      – Уже не пам’ятаю, коли Генрі заробив це прізвисько, але його так ще ніхто не називає. – На обличчі Метью з’явився вираз веселого здивування, від чого я розлютилася іще більше. – Нам бракує лише сера Волтера Рейлі – і ми матимемо в себе «Школу ночі» у повному складі, – мовив Метью і визирнув у вікно, коли я згадала про цю легендарну групу радикалів, філософів та вільних мислителів. Томас Гарріот. Крістофер Марлоу. Джордж Чепмен. Волтер Рейлі. І…

      – А ти тут хто, Метью? – Я не здогадалася спитати його про це раніше, іще до нашої мандрівки у минуле.

      – Метью Ройдон, – відповів він, злегка схиливши голову, немов представляючись. – Поціновувач поетичних талантів.

      – Історикам про тебе майже нічого не відомо, – ошелешено сказала я. Метью Ройдон був найзагадковішою постаттю серед тих, кого пов’язували з не менш загадковою групою «Школа ночі».

      – Тепер, коли ти дізналася, хто такий Метью Ройдон, тобі, мабуть, стане нецікаво.

      – Моєї цікавості вистачить на все життя. Міг би й попередити мене, перш ніж отак взяти й несподівано занурити мене в це середовище.

СКАЧАТЬ