Флорентійські хроніки. Державець (збірник). Никколо Макиавелли

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ синьйорів більшою пишнотою й надійніше їх убезпечити: з цією метою року 1298 закладено підмурок Палацу синьйорії, а перед ним розбили площу, розібравши оселі роду Уберті. Водночас почато мурування нових в'язниць. Споруди ці заверпіено всього за кілька років. Зроду наше місто не було в кращому й благодатнішому стані, ніж тоді, бо зроду так не заселялося, не збагачувалося і так не славилося. Городян, здатних носити зброю, нараховувалося не менше тридцяти тисяч душ, а підданців по інших містах не менше сімдесяти тисяч. Ціла Тоскана була під зверхністю флорентійців, або підкоряючись їм, або заручившись їхнім союзом. Хоча підозрілість і ворожість не перевелися в стосунках між нобілями та пополанами, вони не породжували якогось лиха, і всі жили мирно й дружно. І якби цей мир не порушувався новими чварами, його не підважили б наскоки зовнішніх ворогів, бо місто вже перестало боятися цісаря, а також своїх банітів і воно могло на рівних змагатися з іншими італійськими панствами. Але удару, якого воно могло не боятися зовні, завдано йому всередині.

      XVI

      (1300). У Флоренції існувало двоє родів – Черкі і Донаті, славних своєю знатністю, багатством і могуттю. У Флоренції і в контадо вони сусідували, що приводило до деякого тертя між ними, але не такого вже поважного, щоб доходило до зброї. І, можливо, обопільна ворожість не мала б жодного наслідку, якби її були не загострили нові мотиви. До перших пістойських родин належали й Канчельєрі. Одного разу Лоре, син месера Гульєльмо, і Джері, син месера Бертаккі, обидва представники цього роду, посварилися за грою, і Лоре легко поранив Джері. Цей випадок засмутив месера Гульєльмо, який, гадаючи сумирністю загладити сварку, тільки підігрів її, коли намовив сина піти до батька пораненого й перепросити його. Батька Лоре послухався, одначе цей людяний вчинок аж ніяк не зачепив зашкарублої душі месера Бертаккі, який звелів своїй челяді схопити Лоре і на більшу ганьбу в кориті для годівлі утяти йому руку. При цьому він вирік: «Вертай до свого батька і скажи йому, що рани гоять залізом, а не словами!» Ця жорстокість так обурила месера Гульєльмо, що він наказав усім своїм озброїтися для помсти, а месер Бертаккі теж узявся до зброї, щоб боронитися. Ось так і пішла звада не лише в цій родині, а й по цілій Пістойї. А що предок усіх Канчельєрі був месер Канчельєре, який мав двох жінок, з котрих одна іменувалася Б'янка, то партія, на які розпався цей дім, що походив від Б'янки, почала називатися білою, а друга, просто навсупір їй, прибрала означення чорних. Між обома суперниками почали сточуватися бої, було чимало смертовбивств і сплюндрованих осель. Замирення у них ніяк не виходило, хоча вони знемагали в цих сутичках, і нарешті захотілося їм або покласти край колотнечі, або посилити її, залучивши на свій бік й інших. Тим-то вони прибули до Флоренції, де чорних, заприязнених з Донаті, підтримав месер Корсо, ватажок цього сімейства. Тоді білі, щоб заручитися сильною підпорою проти Донаті, звернулися до месера Вері деї Черкі, мужа, нічим не нижчого від месера Корсо.

      XVII

СКАЧАТЬ