Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати. Кшиштоф Зануссі

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ пана він перетворюється на впевненого в собі, сповненого стихійної сили чоловіка, який може бути небезпечним.

      Белла (з викликом): Я переймаюся тим, що нас сьогодні чекає.

      Батько: Ах, ти переймаєшся. (Раптово обертається до Марека.) Ця дівчина вічно нещасна. Завжди хтось її кривдить. Вона вам, либонь, казала, що сиділа у в’язниці…

      Белла вмить серйознішає.

      Белла: Облиш, тату…

      Батько: Я лишень питаю, чи говорила ти про це. Я ж не кажу, за віщо.

      Белла: Ти теж сидів, тату, одразу після війни.

      Батько (до Марека, наче розповідаючи старий анекдот): Дійсно, сидів, майже два тижні. Для профілактики, так би мовити… (Марек не розуміє, що цей старий має на увазі.) Під час націоналізації. Тоді саджали всіх гамузом – боялися саботажу. (Марек усе одно не розуміє. Батько дивується.) Хіба Віт вам не казав, що ця скляна фабрика належала нам? (Марек, приголомшений, слухає, а батько веде далі, наче сів на свого улюбленого коника.) Бачите, мій прадід, Альфред Браун, був дисидентом і еміґрував до Польщі через релігійні переслідування. Заснував тут майстерню…

      Белла (сміючись, перериває його): Замкнене коло. Спочатку була майстерня, і наприкінці теж майстерня. (Марек не зрозумів цієї зауваги. Белла йому швидко пояснює.) Нині тато теж має майстерню.

      Батько неохоче пристає на її пояснення. Вертається до обірваної оповіді.

      Батько: Тож Альфред домігся такого успіху, що наприкінці життя вже брав на роботу більш як двадцятьох людей. (Показує на світлину, що висить над піаніно.) Ось там ви побачите, який вигляд мало підприємство у середині минулого сторіччя. (Робить ковток чаю, відставляє блюдце і тягнеться до люльки.) Далі справу вів дід Влодзімєж. Він розбудував фабрику настільки, що брав на роботу вже більш як п’ятсот людей, робив скляні прикраси і кришталевий посуд. І, всупереч тому, чого вас сьогодні вчить марксистська теорія, не був експлуататором.

      Віт: Дід, може, й не був, але система в цілому…

      Батько зверхньо-поблажливо всміхається, знову наповнює чарки і продовжує розповідь, звертаючись виключно до Марека.

      Батько: Я до війни починав був виробляти лабораторне скло: високотопкі сплави, кислототривкі… купив шведську ліцензію… (не виголошуючи тосту, випиває половину чарки)…а вони тепер розбудовують цех жаротривких сплавів і теж багато експортують…

      Белла, якій нудно це слухати, трохи відвертається від столу й однією рукою бренькає по клавіатурі піаніно, видаючи акорди в ті моменти, коли батько в своєму монолозі робить павзи.

      Батько:…у Швецію… (акорд)…бо жаротривкий сплав сьогодні – це основа всього… (акорд)…без нього не обходяться навіть космічні супутники… (знов акорд). Белло, припини! (гримає) Піаніно не настроєне.

      Белла однією рукою виконує пасаж по всій клавіатурі. Вона привернула до себе увагу і задоволена цим. Іронічно дивиться на батька.

      Белла (до Марека, конфіденційно): Тато був предтечею найновіших здобутків техніки.

      Вона знову вибухає дурним, образливим СКАЧАТЬ