Записки в узголів’ї. Сей-шьонаґон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон страница 16

Название: Записки в узголів’ї

Автор: Сей-шьонаґон

Издательство:

Жанр: Древневосточная литература

Серия:

isbn: 978-966-03-6994-8

isbn:

СКАЧАТЬ Імператор наказав запалити світло і продовжувати випробування. Проте дівчина так і залишилася переможцем. Придворні поспішили до батька дівчини – Лівого міністра – розказати про все, що трапилось. Батько дівчини розхвилювався і почав молитися в бік палацу імператора. Ось такою є справжня любов до поезії!

      Вислухавши розповідь імператриці, імператор мовив:

      – А я не можу навіть просто прочитати три-чотири томи поезії.

      – Як же так може бути! Виходить, що раніше навіть люди низького рангу знали більше! – шепотіли між собою придворні дами.

      А мені було так цікаво про все це слухати!

      21. Спокійні, правильні жінки

      Я ненавиджу жінок, які не мріють про майбутнє, а намагаються лише зберегти своє теперішнє маленьке щастя. Як би хотілося мені, щоб кожна з молодих дівчат мала мрію, щоб кожна з них побувала в палаці хоча б деякий час, відчула справжнє життя.

      Мені також не подобається, коли люди говорять неправду про придворних дам, особливо прикро, коли це роблять чоловіки. Адже придворним дамам не заборонено зустрічатися з різними людьми, насамперед – високого рангу, наприклад, вельможами, фрейлінами, придворними особами четвертого, п’ятого, шостого рангів.

      До того ж, придворна дама мусить спілкуватись і з іншими людьми – низького звання: служницями, що прибувають до двору з дому хазяйки, навіть зі служницями, які прибирають сміття. Чоловіки зазвичай не повинні розмовляти з такого роду челяддю, а от нам цього не уникнути. Проте, якщо вже чоловік прислуговує при дворі, то він також має чимало різних знайомств.

      Коли ж дівчина виходить заміж, то всі нібито радіють, але в глибині душі думають, що вже не буде вона такою чистою, як раніше. Проте, як же радіє чоловік, коли дружину посилають на свято Камо від імені імператора.

      Але ж є жінки, які покидають службу при дворі і насолоджуються сімейним щастям. Така жінка завжди вміє тримати себе перед людьми і пізніше. Наприклад, на свято П’яти танцівниць,[40] коли всі правителі провінцій посилають своїх дочок до палацу, така придворна дама гідно тримає себе. А це, погодьтесь, дуже приємно.

      22. Те, що породжує сум’яття

      Собака, що виє посеред білого дня.

      Сітка для риби, яка вже не потрібна навесні.

      Зимове кімоно кольору сливи, яке одягають у березні або в квітні.

      Кімната для пологів, де померла дитина.

      Жаровня без вогню.

      Погонич, у якого помер бик.

      Учений високого звання, у якого народжуються лише доньки.

      Мандрівник, що зупинився в чужому домі і хоче змінити напрямок своєї подорожі,[41] а хазяїна немає вдома. Особливо сумно це в день зустрічі весни.

      Також сумно, коли до листа, який прислали з провінції, не доклали якогось гостинця. Якщо отримуєш листа зі столиці, то можна хоча СКАЧАТЬ



<p>40</p>

Свято П’яти танцівниць (яп.: Ґосечі) – давній ритуальний танець у виконанні п’яти кращих танцівниць, який виконувався з нагоди церемонії першого куштування рису нового врожаю.

<p>41</p>

«Зміна напрямку» (яп.: ката-таґае) – один із засобів захисної магії. Перед подорожжю мандрівники зверталися до гадателя, який вираховував, чи не «загороджує шлях» у цей день хтось із численних божеств неба. Якщо так, то спочатку треба було поїхати в іншому напрямку, зупинитися на нічліг у чужому домі, а вже потім їхати туди, куди було заплановано.