Записки в узголів’ї. Сей-шьонаґон
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон страница 27
Название: Записки в узголів’ї
Автор: Сей-шьонаґон
Жанр: Древневосточная литература
isbn: 978-966-03-6994-8
isbn:
28
Чюджьо – другий (досл.: «середній») начальник імператорської гвардії (суч.: генерал-лейтенант).
29
Каннон – в японській міфології богиня милосердя, що здатна перевтілюватися.
30
Куродо – придворний шостого рангу (найнижчим вважався восьмий, найвищим – перший). Посада не дуже висока, та багато хто прагнув отримати саме її, оскільки куродо прислуговували імператору, що відкривало гарні можливості для подальшого підвищення при дворі.
31
Палац Сейрьоден – «Чистий і прохолодний», палац, де зазвичай мешкав імператор.
32
Шяку – давня міра довжини, 30,3 сантиметра.
33
Дайнаґон – імператорський радник вищого рангу.
34
Танка (досл.: «коротка пісня») – п’ятивірш, строфічна форма якого складається з послідовного чергування п’яти і семискладових рядків (5–7 – 5–7 – 7).
35
Нанівадзу – морська гавань поблизу м. Осака. Цей вірш-танка відомий під назвою «Нанівадзу». Згадується у відомій передмові Кі-но Цураюкі до антології «Кокін-вака-шю» (905 р.). Навчання письму зазвичай починали саме з цієї танки.
36
Імператор Ен’ю (роки правління: 969–984) – батько імператора Ічіджьо, який, прийнявши чернечий постриг, відрікся від престолу.
37
Кокін-шю (повна назва: Кокін-вака-шю) – «Збірка давніх і нових японських пісень» – антологія японської поезії (вака) доби Хейан, перша збірка віршів, упорядкована за імператорським наказом від 905 р. комісією на чолі з Кі-но Цураюкі.
38
Муракамі – японський імператор (роки правління: 947–967).
39
Кото – традиційний японський щипковий тринадцятиструнний музичний інструмент з довгим дерев’яним корпусом.
40
Свято П’яти танцівниць (яп.: Ґосечі) – давній ритуальний танець у виконанні п’яти кращих танцівниць, який виконувався з нагоди церемонії першого куштування рису нового врожаю.
41
«Зміна напрямку» (яп.: ката-таґае) – один із засобів захисної магії. Перед подорожжю мандрівники зверталися до гадателя, який вираховував, чи не «загороджує шлях» у цей день хтось із численних божеств неба. Якщо так, то спочатку треба було поїхати в іншому напрямку, зупинитися на нічліг у чужому домі, а вже потім їхати туди, куди було заплановано.
42
«Молоточок щастя» – мініатюрний молоточок, який виготовлявся із заліза або міді і символізував небесну зброю проти будь-якої недуги. Його часто застосовували у магічних заклинаннях.
43
Мисливський одяг (яп.: каріґіну) – раніше мисливське вбрання слугувало лише для полюва� СКАЧАТЬ