Спаситель. Ю Несбьо
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Спаситель - Ю Несбьо страница 29

Название: Спаситель

Автор: Ю Несбьо

Издательство:

Жанр: Современные детективы

Серия: Інспектор Харрі Холе

isbn: 978-966-03-7036-4

isbn:

СКАЧАТЬ що стояв у другому ряду.

      – Підійди сюди!

      Бобо наблизився до джипа та водія, що стояв біля авто. Коли Бобо, ставши «струнко», відав честь, водій збив з нього кашкета просто у багно.

      – Як випливає з радіопереговорів, Маленький Спаситель під твоєю орудою, – мовив комендант. – Коли твоя ласка, покажи мені його.

      – Ніколи не чув ні про якого спасителя, – була відповідь.

      Командувач вдарив його руків’ям від пістолета. З носа Бобо цівкою потекла кров.

      – Швидше! Я не хочу мокнути тут під дощем, крім того, на мене чекає обід.

      – Я Бобо, капітан хорватської арм…

      Командувач кивнув водієві, й той закинув Бобо голову назад так, що кров, котра цебеніла з рота та носа на червону хустку на шиї, змило дощем.

      – Телепень! – гаркнув командувач. – Не існує ніякої хорватської армії, є лише зрадники! Обирай: чи ми розстріляємо тебе просто тут і зараз, чи ти зекономиш наш час. Все одно ми знайдемо його.

      – А ти все одно нас розстріляєш, – простогнав Бобо.

      – Певна річ.

      – Чому?

      Командувач повернув затвор пістолета. З руків’я крапало. Він притулив дуло до скроні Бобо:

      – Тому, що я сербський офіцер, а чоловік має поважати свою роботу. Чи ти готовий померти?

      Бобо заплющився, на віях висіли краплини дощу.

      – Де Маленький Спаситель? Рахуватиму до трьох, потім стрілятиму. Раз…

      – Я Бобо…

      – Два!

      – Капітан хорватської армії, я…

      – Три…

      Навіть у гучному шумові дощу сухе клацання пролунало оглушливо.

      – Даруй, забув вставити обойму, – мовив серб.

      Водій подав йому обойму. Встромивши її у руків’я, зарядив і знов звів курок.

      – Остання нагода! Один!

      – Я… мій підрозділ…

      – Два!

      – …перший піхотний батальйон…

      – Три!

      Знов сухе клацання. Вуковаровець у джипі схлипнув.

      – Дідько, обойма порожня! Добре, нумо ще раз, із добрими бойовими набоями?

      Вийнявши обойму, він встромив іншу, смикнув затвор.

      – Де Маленький Спаситель? Один!

      Бобо пробурмотів:

      – «Oče naš… Отче наш…»

      – Два!

      Небо розітнулось, дощ уперіщив стіною, ніби відчайдушно силкуючись зупинити те, що відбувається поміж людей, й, дивлячись на Бобо, він не витримав, уже був розтулив рота, щоб прокричати, що Маленький Спаситель – це він, лише він один – той, що потрібен їм, а не Бобо, хай забирають його. Але цієї миті по ньому пробіг погляд Бобо і відійшов убік, й у його очах він побачив лютий наказ, побачив, як Бобо замотав головою. Потому Бобо здригнувся, кулею розірвало зв’язок душі та тіла, погляд його згас, став безживно-спорожнілим.

      У цю мить підбіг молодий СКАЧАТЬ