Записано від Свирида Галушки.
122
Ґізель Інокентій, укр. історик, народ, в Пруссії, учився в Києві і Львові, чернець і професор Київської академії, 1646 – 56 ігумен братського Микольського манастиря і ректор академії, від 1656 печорський архімандрит. Помер в 1684-му році Див. Укр. 3. Е., т. І, стор. 943.
123
Четії-Минеї в 1689–1709 pp. опрацював і видав Дмитро Туптало, або Данило Тупталенко (1651–1709), укр. церковний діяч, письменник і проповідник, син київського сотника Сави Туптала. Укр. 3. Е., т. І, стор. 1106.
124
Карамзинъ, И. Г. Р., т. І, стор. 61.
125
Янус (Ianus), староіталійський бог бігу сонця й року, взагалі всякого входу й переходу (ianua – двері, ворота), зображуваний (найчастіше на монетах) із подвійним обличчям (що вказує, мабуть, на переміну дня й ночі); йому присвячений був початок дня й року (відси януарій – січень). Укр. Заг. Енцик., т. III, стор. 1278.
126
Słownik języka polskiego przez Samuela Bogumiła Linde, 1856.
127
Фаминцынтъ Ал. «Божества древнихъ славянъ», 1884, стор. 210.
128
Сахаровъ. «Сказан. Р. Н.», II, 99.
129
Снегирев, II, 29.
130
Під 980-им роком літописець Нестор пише таке: «и нача княжити Володимеръ въ Кіевъ и постави кумиры на холму внъ двора теремнаго: Перуна древяна, а главу его сребрену, а усъ златъ, и Хърса, Дажьбога, и Стрибога, и Симарьгла, и Мокошь. Жряху имъ, наричюще я богы, приво-жаху сыны свои й дъщери, и жряху бъсомъ, оскверняху землю теребами своими, и осквернися кровъми земля Руска и холмъ отъ».
В житті св. Володимира, що написав чернець Яків (XI в.), під заголовком «Память и похвала Владиміру» (по списку XVI в.) читаемо таке: «Поганьскыя богы, пачежъ и бЪсы, Перуна и Хорса и ины многы попра, и съ круши идолы и отверже всю безбожную лесть».
Як бачимо, Нестор про Коляду не згадує, але чернець Яків, в XI-му віці, пишучи про поганських богів, каже, що крім Перуна і Хорса ще були ще и «ины многы» – багато інших. Отже, міг бути й Коляда.
131
Ал. Фаминцынъ, стор. 37.
132
И. И. Срезневскій. «Матеріали для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ». СПб., 1890. Стор. 1263.
133
Снег., II, 30.
134
Див. част. III, «Літо».
135
Хроніка Константина Манассія XIV в.: зберігається у Ватиканській бібліотеці.
136
Временник Георгія Амартола. 1389 рік.
137
Сбор. поуч. XVI в. (Оп. II, 2, 659).
138
Быт. VIII, 22.
139
Изб. 1073 рік.
140
Гр. Наз. XI в. За І. Срезн.
141
Кирило Тур. 21. За І. Срезн.
142
Слово Данила Заточника.
143
Fr. СКАЧАТЬ