Звичаї нашого народу. Олекса Воропай
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Звичаї нашого народу - Олекса Воропай страница 64

Название: Звичаї нашого народу

Автор: Олекса Воропай

Издательство:

Жанр: История

Серия:

isbn: 978-966-03-4397-9

isbn:

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      121

      Записано від Свирида Галушки.

      122

      Ґізель Інокентій, укр. історик, народ, в Пруссії, учився в Києві і Львові, чернець і професор Київської академії, 1646 – 56 ігумен братського Микольського манастиря і ректор академії, від 1656 печорський архімандрит. Помер в 1684-му році Див. Укр. 3. Е., т. І, стор. 943.

      123

      Четії-Минеї в 1689–1709 pp. опрацював і видав Дмитро Туптало, або Данило Тупталенко (1651–1709), укр. церковний діяч, письменник і проповідник, син київського сотника Сави Туптала. Укр. 3. Е., т. І, стор. 1106.

      124

      Карамзинъ, И. Г. Р., т. І, стор. 61.

      125

      Янус (Ianus), староіталійський бог бігу сонця й року, взагалі всякого входу й переходу (ianua – двері, ворота), зображуваний (найчастіше на монетах) із подвійним обличчям (що вказує, мабуть, на переміну дня й ночі); йому присвячений був початок дня й року (відси януарій – січень). Укр. Заг. Енцик., т. III, стор. 1278.

      126

      Słownik języka polskiego przez Samuela Bogumiła Linde, 1856.

      127

      Фаминцынтъ Ал. «Божества древнихъ славянъ», 1884, стор. 210.

      128

      Сахаровъ. «Сказан. Р. Н.», II, 99.

      129

      Снегирев, II, 29.

      130

      Під 980-им роком літописець Нестор пише таке: «и нача княжити Володимеръ въ Кіевъ и постави кумиры на холму внъ двора теремнаго: Перуна древяна, а главу его сребрену, а усъ златъ, и Хърса, Дажьбога, и Стрибога, и Симарьгла, и Мокошь. Жряху имъ, наричюще я богы, приво-жаху сыны свои й дъщери, и жряху бъсомъ, оскверняху землю теребами своими, и осквернися кровъми земля Руска и холмъ отъ».

      В житті св. Володимира, що написав чернець Яків (XI в.), під заголовком «Память и похвала Владиміру» (по списку XVI в.) читаемо таке: «Поганьскыя богы, пачежъ и бЪсы, Перуна и Хорса и ины многы попра, и съ круши идолы и отверже всю безбожную лесть».

      Як бачимо, Нестор про Коляду не згадує, але чернець Яків, в XI-му віці, пишучи про поганських богів, каже, що крім Перуна і Хорса ще були ще и «ины многы» – багато інших. Отже, міг бути й Коляда.

      131

      Ал. Фаминцынъ, стор. 37.

      132

      И. И. Срезневскій. «Матеріали для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ». СПб., 1890. Стор. 1263.

      133

      Снег., II, 30.

      134

      Див. част. III, «Літо».

      135

      Хроніка Константина Манассія XIV в.: зберігається у Ватиканській бібліотеці.

      136

      Временник Георгія Амартола. 1389 рік.

      137

      Сбор. поуч. XVI в. (Оп. II, 2, 659).

      138

      Быт. VIII, 22.

      139

      Изб. 1073 рік.

      140

      Гр. Наз. XI в. За І. Срезн.

      141

      Кирило Тур. 21. За І. Срезн.

      142

      Слово Данила Заточника.

      143

      Fr. СКАЧАТЬ