Название: Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше
Автор: Стефан Цвейг
Издательство: OMIKO
Жанр: Биографии и Мемуары
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-9618-0
isbn:
Але він повинен ще підготуватися до такої боротьби, бо молодий Гельдерлін відчуває себе в духовному, у розумовому відношенні, у сенсі освіти недостойним бути поруч із мудрим духом Ґете, поруч із «колосальним», досвідченим у потужних абстракціях розумом Шиллера. І він вирішує, – вічна омана німців! – що йому потрібна спеціалізована «освіта», що він повинен «записатися» на лекції з філософії. Так само як Кляйст, він гвалтує свою наскрізь спонтанну екзальтовану натуру, намагаючись метафізикою висвітлити небеса, які він відчуває в блаженні хвилини, доктринами підкріпити свої поетичні задуми.
Я побоююся, що ніколи ще не було сказано з належною відвертістю, якими згубними були не тільки для Гельдерліна, а й для всієї німецької поезії зустрічі з Кантом і заняття метафізикою. І нехай традиційна історія літератури продовжує вважати великим завоюванням необачність німецьких поетів, які поспішили приєднати до своїх поетичних здібностей метафізику Канта, – неупереджений погляд повинен нарешті побачити фатальні наслідки цього вторгнення догматичного мудрування в область поезії. Кант – я висловлюю своє особисте переконання – нескінченно заземлив чисту творчість класичної епохи, придушив її конструктивною майстерністю свого мислення і, штовхнувши художників на шлях естетичного критицизму, завдав невимовної шкоди чуттєвості, радісному прийняттю світу, вільному польоту уяви. Він надовго придушував чисту поезію у всякому поеті, підпорядкувавши його своєму впливу, – і як міг би цей мозок у людській подобі, цей втілений розум, цей гігантський льодовик думки запліднити флору і фауну уяви? Як могла б ця найнеживіша людина, знеособлений автомат думки, людина, яка ніколи не торкалася до жінки, жодного разу не переступила межу свого провінційного міста, людина, котра протягом п’ятдесяти, ні, насправді сімдесяти років щодня в один і той же час автоматично запускає ретельно підігнані колеса і зубці своєї розумової машини, – як міг би протилежний полюс безпосередності, позбавлений будь-якої спонтанності, закостенілий розум (геніальність якого полягає саме в цій фанатичній конструктивності) коли-небудь запліднити поета, наскрізь чуттєву душу, яка черпає натхнення у святих примхах випадку, що невиліковною пристрастю штовхає до невідомості? Вплив Канта відволікає класиків від їхньої великої, первісної пристрасті, напоєної міццю Ренесансу, і непомітно штовхає їх до нового гуманізму, до наукової поезії.
Хіба це не знекровлення німецької поезії, коли Шиллер, творець найяскравіших німецьких образів, всерйоз займається розумовою грою, СКАЧАТЬ
54
55
Цвейг має на увазі великого німецького письменника Жана-Поля Ріхтера (1763—1825).
56
57