Галицька сага. Майбутня сила. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ цінність яких залежатиме не від них самих. Тоді вони навіть посварилися, але Василь усе ж наполіг на своєму. Зробити «купівлю століття» він планував на двадцять восьме жовтня.

      Що ж, життя розсудило по-своєму. Цей понеділок виявився не менш чорним, ніж попередній четвер, хоч і не такий, як наступний вівторок. Причиною того, що сталося потім, стало те, що акції не могли забезпечити виплати дивідендів, на що, власне сподівалися їх власники. І двадцять четвертого жовтня вони різко впали в ціні. Тут же з’явилися так звані «ведмеді» – гравці на пониженні акцій. Акції почали продаватися з такою швидкістю і у такій кількості, що вони остаточно знецінились і стали не варті того, щоб їх підняти з підлоги. Президент Гувер (а депресія припала на перший рік його президентства), на перших порах взагалі не знав, що робити. Зрештою, він – та й усі також – сподівалися, що це лише один з нещасливих днів і все пройде само, але в понеділок двадцять восьмого жовтня виявилося, що попередні події були лише прелюдією до чорного понеділка та не менш чорного вівторка.

      Саме після цих днів Василь Мороз наяву бачив, як зводили рахунки з життям ті, хто сподівався все своє життя жити з процентів акцій. До Чикаго відгомін подій на Волл-стрит докотився через декілька днів, але й тут вони були не менш драматичні, аніж у Нью-Йорку. Одного ранку, йдучи на роботу, він бачив, як пожежні буквально змивали з тротуару кров, яка лишилася від падіння якогось невдахи. Змивали разом з папірцями колись дорогих акцій. Вони валялися всюди. Чи належали це акції самогубцю, чи якісь випадкові, не знав ніхто, як ніхто не бажав з’ясовувати. Кожен переживав за себе.

      Василь залишився зі своїми грошима і був вдячний дружині, що через неї так довго тягнув з купівлею акцій. Звичайно, у Василя все було не так погано: як-не-як одна-дві акції, які він сподівався роздобути, не відігравали великого значення, але навіть ті долари, що вдалося зекономити, ніколи не стануть зайвими. Це відчуття посилилося, коли до заводу, де він працював, стали доходити чутки про банкрутство фірм й закриття заводів. Кожен сподівався, що ця гірка чаша їх омине, але сьогодні зранку, прийшовши на роботу, вони дізналися, що завод закривається й у фірми немає грошей, щоб виплатити їм платню. Коли ситуація дещо покращиться, говорив представник фірми, гроші будуть виплачені у повному обсязі, але зараз всі повинні зрозуміти, що фірма зробити це не в змозі.

      Молодик дивився на темні води озера Мічиган, як вони плюскочуть об розкидане каміння, і йому пригадалася його перша подорож Атлантикою. Зрештою, тоді все для нього було незвичним й уперше: подорож потягом через всю Німеччину до Гамбургу, звідки відправлявся пароплав до таємничої Америки; величний порт з таким неймовірним нагромадженням товарів, складів, машин, суден і людей, що галичани (а разом з Морозом було з півсотні земляків) просто розгубилися у цьому мурашнику. На їхнє щастя, представник фірми, якій вони довірилися, виявився порядною і аж ніяк не зарозумілою людиною, більше підказував, аніж сварив, хоч останнього також не бракувало.

      Пароплав, СКАЧАТЬ