Три метри над рівнем неба. Федерико Моччиа

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ сестри, схожим на цей у всьому, окрім того, що на одному була «Д», а на іншому – «Б».

      – Швидше, Даніело, я не хочу слухати вічні татові крики, що ми запізнюємось.

      Бабі повернулася до кімнати й почала швидко вдягатися. Форма висіла тут, на стільці. Вона її приготувала звечора, хоча вони й повернулися дуже пізно. Це вже стало звичкою. Надягла блакитну сорочку, потім спідницю. Закрила бокову «блискавку» і запнула гачечок, хоч і не з першого разу. Взула черевики, зігнувши їх збоку, щоб трішки розширити. Потім пройшла до кухні.

      Степ. Яке ідіотське ім’я. Зрештою, йому личить.

      – Привіт, мамо.

      Бабі поцілувала Рафаеллу у щоку. Як і щоранку, її вразив молочний запах крему «Ревлон».

      – Привіт, Бабі.

      Рафаелла пила свою чорну каву без цукру. Її ненафарбовані й заспані очі ще не звикли до світла. Власне, кухня була в напівтемряві. Бабі сіла навпроти неї. Прийшла Даніела й сіла поруч. Бабі налила собі кави, потім молока, і вкинула дві грудочки підсолоджувача «Hermesetas», він був найкращий.

      Даніела також налила собі кави, потім молока, але додала тростинного цукру. Кожна зі своїми звичками, на своєму місці, з власним горнятком.

      Даніела довго рилася в кошику з різними типами печива – від випічки «Муліно б’янко» до різноманітних перекусів.

      – Мамо, а ти мені більше не купуєш «Фієсту» з мигдалем?

      – Їх не було в сусідньому магазинчику. Я шукала і в інших, але їх ще не завезли. А тобі не подобається «Пан ді стелле»? Раніше вони тобі дуже смакували.

      Даніела трохи підвищила голос.

      – Я їх більше не хочу, вони мені набридли. А, знаєш, що ти могла б мені купити?

      – Даніело, ти не могла б розмовляти тихіше? Ще так рано.

      – Так, вибач, мамо. Ти могла б купити оті пудинги з молочним рисом та шоколадом від «Данон». Смачнючі!

      Даніела подивилась на Бабі, шукаючи схвалення, але не отримала його.

      – Мамо, а для мене ти купиш ще печива з цільнозернового борошна, бо це вже закінчується.

      – Якщо ви все це не запишете, я нічого не куплю. Не хочу нічого запам’ятовувати, отже, занотуйте.

      Даніела підвелася і дописала до списку покупок у супермаркеті свої пудинги та печиво для сестри.

      – Даніело, попереджаю тебе: якщо і цього разу ти залишиш їх скніти у холодильнику до терміну придатності, то платитимеш за них сама.

      – Мамо, чому ти мені таке говориш?

      – Тому що останні фруктові йогурти, які тобі так подобались, я була змушена викинути.

      – Добрий день усім! Як поживають мої пречудові жінки?

      Клавдіо поцілував обох дочок. Він також сів на своє звичне місце, чільне, поряд із Рафаеллою. Вона акуратно поставила горнятко на тарілочку.

      – Дуже погано. Я не розумію, чому вранці завжди треба так багато і безглуздо теревенити. Візьмімо собі за правило: вранці – жодних розмов.

      Рафаелла долила СКАЧАТЬ