Три метри над рівнем неба. Федерико Моччиа

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ кольорові сторінки, заповнені написами. Свята, дні народження, кумедні фрази Палліни, оцінки за домашні завдання. Судження про побачені фільми, кохання – можливе, неможливе, минуле.

      Марко, я т. к. Зупинилась. Подивилась на цей напис. Червоний фломастер внизу сторінки. Під ним – маленьке сердечко. Листопад. Так, це було в листопаді. І вона була шалено в нього закохана.

      – Мамо, для мене щось прийшло?

      – Так, лист там, у кухні. Я поклала тобі його на стіл.

      Бабі одразу ж побігла до кухні, знайшла листа. Впізнала почерк і, щаслива, відкрила конверт. Тоді було вже чотири місяці, як вони зустрічались. Її найдовший роман. Насправді це був єдиний її роман. Прочитала листа.

      Дорога Бабі!

      У цей важливий день (відкриття Америки? Ні, важливіше! Перша людина на Місяці? Набагато важливіше! Відкриття дискотеки «Джильда»? Це вже тепліше!)… Гей, маленька моя. Я жартую! Сьогодні виповнюється чотири місяці, як ми разом, і я вирішив, що цей день має бути для тебе особливим – щасливим, прекрасним, романтичним. Готова? Добре. Тоді візьми в гаражі свою «Веспу» і вирушай. Тому що починається твоє «полювання за скарбами». «Скарб» у сенсі «кохання». Бо це те, що я відчуваю до тебе.

      Марко

      П.С. Перша записка така:

      У той парк, що зветься Вілла,

      завжди ходиш, моя мила.

      On the left є третє tree,

      Що від входу нагорі.

      Під ним викопай щось швидко,

      Це для тебе, моя рибко.

      Бабі закрила листа і подумала. «“Вілла” – це напевне Вілла Ґлорі, куди я завжди ходжу бігати. Англійська? За кого він мене має? Ясно, що це легко: третє дерево ліворуч від входу».

      – Мамо, я на вулицю.

      – Куди саме?

      – Маю занести одну річ Палліні.

      Бабі накинула замшеву куртку.

      – О котрій повернешся?

      – До вечері. Уроки зроблю у неї.

      Рафаелла з’явилась у дверях:

      – Будь ласка, не запізнюйся!

      – Якщо щось зміниться, я зателефоную.

      Бабі швидко вийшла, потім зупинилась на порозі й повернулася назад. Швидко поцілувала матір у щоку й відтак вибігла. Опинившись у дворі, повільно, щоб не наробити шуму, відкрила віконницю гаража. Витягла «Веспу» і, не заводячи її, повела вниз узвозом. Але перед поворотом глянула вгору. Рафаелла виглядала з балкона, їхні погляди зустрілися.

      – Мамо, на автобусі буде задовго.

      – Хоч шалик зав’яжи.

      – Я підніму комір куртки, мені не холодно, правда. Па-па.

      Бабі перемкнула на другу. «Веспа» злегка загальмувала, потім раптово завелася і подалася вперед із увімкненим мотором. Бабі пригнулася, проїжджаючи на волосину під шлагбаумом, що його запопадливо підняв Фьоре. Проїхала весь проспект Франча і дісталася Вілли Ґлорі. Поставила «Веспу» на підніжку й забігла до парку. Кілька СКАЧАТЬ