Пригоди Шерлока Голмса. Артур Конан Дойл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ дійшли до Бейкер-стрит і зупинилися біля дверей нашого будинку. Голмс шукав у кишенях свій ключ, коли якийсь перехожий сказав:

      – На добраніч, містере Шерлок Голмс!

      На вулиці в цей час було кілька людей, але вітання, мабуть, походило від перехожого стрункого юнака в довгому плащі.

      – Я десь уже чув цей голос, – промовив Голмс, оглядаючи бідно освітлену вулицю, – але не зрозумію, хто б це міг бути.

III

      Цю ніч я спав на Бейкер-стрит. Ми сиділи вранці за кавою з грінками, коли в кімнату стрімко увійшов король Богемії.

      – Ви справді добули фотографію? – вигукнув він, обіймаючи Шерлока Голмса за плечі та весело зазираючи йому в обличчя.

      – Ще ні.

      – Але ви сподіваєтесь її дістати?

      – Сподіваюся.

      – У такому разі, ходімо! Я згораю з нетерпіння.

      – Нам потрібна карета.

      – Мій екіпаж біля дверей.

      – Це спрощує справу.

      Ми зійшли вниз і знову попрямували до Брайоні-лодж.

      – Ірен Адлер вийшла заміж, – зауважив Голмс.

      – Заміж? Коли?

      – Вчора.

      – За кого?

      – За англійського адвоката, його ім’я Нортон.

      – Але вона, звісно, не кохає його?

      – Сподіваюся, що кохає.

      – Чому сподіваєтеся?

      – Бо це позбавить вашу величність усіх майбутніх неприємностей. Якщо леді закохана у свого чоловіка, отже, вона байдужа до вашої величності, і тоді в неї немає підстав шкодити планам вашої величності.

      – Так-так. І все ж… О, як я хотів би, щоб вона була достойна мене! Яка б із неї була королева!

      Він занурився в похмуру мовчанку, яку не порушував, поки ми не виїхали на Серпантайн-авеню.

      Двері вілли Брайоні-лодж були відчинені, і на сходах стояла літня жінка. Вона з якоюсь дивною іронією витріщалася на нас, поки ми виходили з екіпажа.

      – Містер Шерлок Голмс? – спитала вона.

      – Авжеж, це я, – відповів мій приятель, запитально й здивовано поглянувши на неї.

      – Так і є! Моя господиня попередила мене, що ви, ймовірно, зайдете. Сьогодні вранці, о п’ятій п’ятнадцять, вона поїхала зі своїм чоловіком на континент із Черінґкросського вокзалу.

      – Що?! – Шерлок Голмс відсахнувся назад, блідий від смутку та несподіванки. – Хочете сказати, що вона покинула Англію?

      – Атож. Назавжди.

      – А папери? – хрипко спитав король. – Усе втрачено!

      – Поглянемо! – Голмс шпарко пройшов повз служницю й кинувся до вітальні.

      Ми з королем подалися за ним. Усі меблі в кімнаті були безладно розкидані, полиці порожні, шухляди висунуті. Либонь, господиня поспіхом порпалася в них, перед тим, як накивати п’ятами.

      Голмс кинувся до СКАЧАТЬ