Ключник світів. Наталия Уиллрайт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ можете, – відповіла господиня квартири, – я зараз дам вам номер його телефону.

      Єремєя Василівна підійшла до комода. Вона хвилини дві вивчала сторінки старої записної книжки.

      – Ось записуйте 097 45…

      Лера оперативно занесла номер в пам'ять свого мобільного телефону, ще раз подякувала господині за бесіду і хитнула Дарині, що час іти.

      Вже в коридорі Єремєя Василівна забарилася перед тим, як відкрити вхідні двері, щоб випустити дівчат.

      – Знаєте, – почала вона, – ви можете вважати мене божевільною старою, але я ось вам що скажу. Вся ця справа нечиста. Не раджу вам туди лізти.

      Вона перейшла майже на шепіт. Дарині і Лері довелося нагнатися, щоб зрозуміти, про що хоче повідомити їм літня жінка.

      – Я майже впевнена, – шипіла старенька, – що Марійка займалася різними темними обрядами. І померла від покарання.

      – За якими це ознаками ви зробили такий висновок? – поцікавилась Лера.

      – По-перше: її квартира завалена різними книгами по давніх культурах, обрядах та іншою літературою такого напрямку. А по-друге: у неї було багато предметів, які вона не дозволяла брати в руки, або переставляти з місця на місце.

      Дарина і Лера подивились одна на одну.

      – Дякуємо вам за те, що поділилися з нами своїми здогадками, – подякувала Лера Єремєю Василівну і спробувала сама відкрити двері.

      Але господиня квартири міцно тримала руку на дверному замку.

      – Ось ви мені не вірите, я дивлюся. А ви труну перевірте, – дуже тихо прошепотіла Єремєя Василівна.

      – Що вибачте? – здивувалась Лера.

      – Що чули. Даю вам сто відсотків, тіла там не знайдете. Я коли заяву подала про вбивство, так мене навіть на впізнання не пустили. Але ж у Марійки родичів то не було.

      – А на похоронах ви були присутні? – припустила Лера.

      – А як же. Але труна була закритою. Пояснили це тим, що після розтину невдало зашили, тому провели церемонію швидко. Я з того часу мордуюся своїми здогадками. Шахрайство це все. А по ночах, мені здається, я чую голоси з її квартири.

      У Дарини по тілу побігли мурашки. Вона хотіла швидше залишити неприємну співрозмовницю. Лера також занервувала, хоча цього не виказувала. Слідча в черговий раз подякувала Єремєю Василівну за розповідь. Після чого наполегливо повернула ключ у дверному замку. Їй, як і Дарині, хотілося якомога швидше опинитися за межами похмурої квартири.

      На вулиці виявилося по-весняному добре. Вмить випарувався неприємний осад після старої квартири, де тхне пилом і господарським милом.

      – Як щодо того, щоб перекусити? – поцікавилася Лера. – Тут недалеко є непогане кафе. Там можемо з'їсти по сендвічу.

      – Ти після всього почутого можеш думати про їжу? – здивувалася Дарина.

      – А що? Не обідати тепер? Я, насправді, не особливо вірю в усі ці вигадки про духів і порожні труни. Хоча я б перевірила інформацію. Правда, СКАЧАТЬ