Ключник світів. Наталия Уиллрайт

Чтение книги онлайн.

      Дарина повернулася до автомобіля. Їй не було сенсу їхати додому, тому вона розгорнула автомобіль убік відділення, де працював її батько. По дорозі не змогла втриматися, щоб не заїхати до Макдональдса, там із задоволенням з'їла два ароматних маффіна, запивши їх чашкою латте. Коли зі сніданком було покінчено, Дарина вирушила виконувати обов'язки почесного консультанта в кримінальному розслідуванні.

      – Доброго ранку, – привіталася вона з черговим на прохідній. – Я до полковника Св’ятопятова Олександра Миколайовича.

      Черговий, не відриваючи погляду від свого телефону, протиснув у віконце журнал для відвідувачів.

      – Поставте підпис, будь ласка, – попросив молодий чоловік.

      Дарина посміхнулася, написала прізвище та поставила підпис. Сусідні двері клацнули. Вона спокійно пройшла по коридору до кабінету з табличкою «Св’ятопятов Олександр Миколайович».

      – Стук-стук, – сказала вона, заглядаючи всередину.

      – О, а ось і наш консультант, – зрадів полковник. – Проходь, буду вас знайомити.

      У Св’ятопятова в кабінеті вже перебувала молода слідча Валерія Анатоліївна. Олександр Миколайович представив напарниць одну одній. З першого погляду Дарина дуже сподобалася Лері. А Дарина, в свою чергу, зраділа, що з нею буде працювати молода дівчина, а не як вона собі уявляла, сувора пані років сорока з орлиним поглядом і мужицькими манерами.

      Коли полковник закінчив напутню мову, Валерія забрала Дарину до себе в кабінет, щоб ознайомити з інформацією, отриманою в ході розслідування. Дарина вдихнула запах пилу. Її пильне око оцінило робоче місце її майбутньої напарниці. Крихітна, витягнута кімната з вузьким вікном. По обидва боки від дверей масивні шафи, завалені тоннами паперів. Під вікном мініатюрний стіл радянських часів з двома стільцями. Дарина помітила схожість між своїм кабінетом і кабінетом слідчої. У неї також весь простір під стінами заставлений полицями, заповненими книгами і паперами. Різниця тільки в тому, що меблі у Дарини старовинні з натяком на дорожнечу і в кабінеті щоранку прибирає прибиральниця. Хоча пил все одно встигає накопичуватися з неймовірною швидкістю.

      – Ось опис по цій справі, – Лера передала напарниці худенький швидкозшивач.

      В папці лежали фотографії відірваної руки, які Дарина вже бачила і ще знімки вбитої дівчини в блакитній трикотажній сукні.

      – Це що за фотознімки? – звернулася вона до слідчої.

      – А це власниця відірваної руки.

      – Дійсно? Це означає, ви знаєте, кому належав перстень? – радісно запитала Дарина.

      – Ні, на жаль поки не знаємо. Біля трупа не було виявлено документів. На набережній ніхто її не впізнав. У лікарні і в морги заявки або дзвінки, які могли б підійти по опису нашої жертви, не надходили. Так що чекаємо. Я сподівалася, ми зможемо по персню з'ясувати інформацію про вбиту. Прикраса, судячи з усього, коштовна. Такі прикраси в клуби і на дискотеки не одягають. Дмитро Родимович взагалі припустив, що СКАЧАТЬ