Ключник світів. Наталия Уиллрайт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ одному зі знімків, які Дарина зазначила раніше, як цікаві, було зображення того самого перстня. Дівчина набрала по мобільному телефону свого керівника, щоб поцікавитися, де саме прикраса. Веніамін Тихонович запропонував звернутися до секретаря, нагадавши, що це доказ, тому вивчати прикрасу варто вкрай обережно.

      Вже через кілька хвилин Дарина сиділа в тканих рукавицях з лупою в руках. Перед нею на білій тканині лежав той самий перстень, який було знято з пальця трупа і та сама фотографія прикраси, яка прийшла по каталогу на оцінку. Сумнівів не було – на знімку і перед нею один і той самий предмет.

      Перстень виглядав масивним. Камінь переливався від яскраво-червоного до криваво-бордового, а коли на нього потрапив промінчик весняного сонця, то він начебто розпалився зсередини, але миттєво згас. Дарина подивилася крізь велике овальне каміння на світло. Там всередині, серед розсіяних граней, спостерігалося безліч темних вкраплень.

      – Ага, – позначила себе Дарина, – камінь натуральний, але не чистий, хоча досить великий.

      Прикинувши на око, вона оцінила його розміри – півтора сантиметра на сантиметр. Золото без сумнівів високої проби, швидше за все з домішками міді, але як би Дарина не намагалася розглянути прикрасу, гравіювань проби вона так і не знайшла.

      Якщо дослідити хроніку маркування золотих виробів, то можна знайти нотатки позначення пробами десь з 1300 року в Англії, а ще раніше в Німеччині. Це могло свідчити про те, що перстень: або дуже якісна підробка під стародавню прикрасу, або дуже цінний предмет з багатовіковою історією. А якщо взагалі цей ювелірний виріб було створено до нашої ери? Фантазія Дарини розігралася. Їй дуже хотілося, щоб цей аукціонний лот виявився цінним. Ціннішим ніж другосортні вази, монети або картини, якими завалені всі полиці в сховищі.

      Вона покрутила прикрасу і знову взяла лупу. Тепер свою увагу Дарина звернула на окантовку навколо дорогоцінного каменю. Оправа складалася з сотні найтонших ниток, переплетених в один візерунок. Робота виконана дуже тонко і ретельно. Навіть при сучасних технологіях такого ефекту досягти дуже складно, не кажучи вже про середні віки, а можливо, навіть більш ранній період. Складалося враження, ніби кожну ниточку спочатку виплавили окремо, а потім переплели у візерунок. Вони не були вирізані або злиті разом, вони виглядали як волосся, заплетене в зачіску. Тільки з волоссям зрозуміліше, воно створено природою. А тут цілий візерунок тонких ниток, що походить із гладкої оправи, утворюючи неймовірний рельєф навколо каменя значних розмірів. Ще одна деталь на прикрасі яку Дарина залишила наостанок, це напис на внутрішній стороні. Звичайне вибите гравірування, трохи навіть грубо в порівнянні з витонченою красою всього виробу.

      «Sanguinem Corvus», – прочитала неголосно Дарина. – Хм, цікаво.

      Після ретельного вивчення прикраси, вона припустила, що напис і перстень були зроблені різними майстрами. Ювелірна прикраса виглядала витонченою, незважаючи на свої розміри. Вона викликала захоплення, а ось напис, навпаки, СКАЧАТЬ