Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте страница 16
Название: Фауст
Автор: Иоганн Вольфганг фон Гёте
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Жанр: Драматургия
isbn: 9780880005449
isbn:
Я ж – часть од часті лиш, що перше всім була,
Частинка тої тьми, що світло привела,
Те світло гордеє, що хочеться йому
З одвічних володінь прогнати матір-тьму.
Та це йому не вдасться – шкода сил,
Воно навік приковане до тіл:
Од тіл тече, в тілах лише прекрасне,
Тілами лиш спиняється в ході,
А пропадуть [у виданні Фоліо 2003 р. – «згинуть»] ті тіла – тоді
Й воно разóм з тілами згасне.
Ф а у с т
А, ось до чого ти згодивсь!
Велике знищить – неспромога,
Так ти з маленьким заходивсь.
М е ф і с т о ф е л ь
Та й тут непевна перемога!
Цей світ, оце нікчемне Щось,
Проти Ніщо мов затялось;
На всякі способи я брався,
А все удачі не діждався:
Проти пожеж, потопів, бур
Земля стоїть собі, як мур!
Людське й звірине кодло теж набридло:
Як можна так поводитися підло?
Вже я їх бив, губив – і знов,
Дивись, шумує свіжа кров.
І скрізь таке, хоч бийся в груди —
В землі, в воді, в повітрі, – всюди
Мільйони родяться життів,
В теплі і в холоді, в сирому і в сухому…
Остався б я, напевне, ні при чому,
Коли б огонь служить не захотів.
Ф а у с т
На всеблагу творящу силу,
Підступний, ниций, хижий біс,
Ти руку смертно-зледенілу
Даремно, грузячи [у виданні Фоліо 2003 р. – «грозячи»], підніс.
До чогось іншого б узявся,
Потворний дух, поріддя тьми!
М е ф і с т о ф е л ь
Та я вже й сам був поривався;
Про це ще поговорим ми.
А зараз можна мені вийти?
Ф а у с т
Чому ж не можна? Ну й чудний ти!
Тепер уже знайомі ми:
Заходь до мене, як захочеш,
Вікном – вікном, дверми – дверми,
Та й через комин ти проскочиш.
М е ф і с т о ф е л ь
Ну, [у виданні Фоліо 2003 р. – «Та»] так-то так! А звідси вийти як?
Завадою постане під ногами
Біля порога тайний знак.
Ф а у с т
А! Ти злякався пентаграми[26],
Що має силу над чортами?
Пекельнику, як ти сюди пробравсь?
І як це дух такий попавсь?
М е ф і с т о ф е л ь
А придивись до неї пильно, —
Вона накреслена нещільно:
Не вийшов трохи крайній кут.
Ф а у с т
Випадок добре постарався!
Так ти тепер в неволі тут?
Оце не ждав, не сподівався!
М е ф і с т о ф е л ь
Коли сюди я вскочив псом,
Я не помітив знаку того, —
А [у виданні Фоліо 2003 р. – «І»] чорту вийти вже незмога.
Ф а у с т
А чом не вилізти вікном?
М е ф і с т о ф е л ь
Та СКАЧАТЬ