Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте страница 10

СКАЧАТЬ у слободу, там гулянки на диво,

      Дівчата гарні, і незгірше пиво,

      І хлопці б'ючі, хоч куди.

      П' я т и й

      Диви, яка палка натура!

      Чи втретє засвербіла шкура?

      Ти не заманиш більш мене туди.

      Н а й м и ч к а

      Ні, ні, пусти, я маю бути в місті.

      Д р у г а

      Та він десь тут, ходім до тих осокорин.

      П е р ш а

      Мені нема з того корúсті,

      Бо ж горнеться до тебе він,

      З тобою тільки і танцює…

      Мене те щастя не хвилює!

      Д р у г а

      Та він там буде не один,

      Казав, що прийде і блондин.

      Ш к о л я р[17]

      Глянь, пане-брате! Ну й дівульки!

      Гайда слідом, підчепим хто яку.

      Хмільного пива дзбан, кріпкий тютюн до люльки

      Та дівка при бокý – оце нам до смаку.

      Д і в ч и н а – г о р о д я н к а

      Нівроку, хлопці дженджуристі,

      Та легковажні, просто жах:

      Де б погулять в пристойнім товаристві —

      Так ні, побігли по дівкáх.

      Д р у г и й   ш к о л я р

      (до першого)

      Стривай, ще дві ідуть за нами,

      Дівчата ладні, чепурні;

      Одна – моя сусідка саме,

      І страх до любості мені.

      Дивись, як ніжками дрібочуть,

      Напевно, нас догнати хочуть.

      П е р ш и й

      Ні, пане-брате! Щó нам чепурні!

      Біжім, не даймо зникнуть дичині.

      Ті рученьки, що в будень працю люблять,

      В недільний день найкраще приголублять.

      М і щ а н и н

      Ні, новий бургомістр не радує мене,

      Як на посаду став, так зразу кирпу гне!

      А місту з нього мало послуг, —

      Що день, то гірше справи йдуть,

      Що час, то збільшується послух,

      Що раз, то більше з нас деруть.

      С т а р е ц ь – л і р н и к

      (співає)

      Пани кохані, любі пáні,

      Мої рум'яні, пишно вбрані!

      Учуйте голос слізний мій,

      Запоможіть в нужді гіркій!

      Нехай недарма буду грати!

      Блаженний той, хто може дати…

      Хай ради празника і ми

      Повеселимся між людьми.

      Д р у г и й   м і щ а н и н

      Люблю я над усе в неділю а чи в свято

      Послухати про війни та бої;

      В Туреччині, – десь є такі краї, —

      Народи ріжуться завзято.

      Стоїш собі із кухлем край вікна,

      А по ріці човни проходять рівномірно;

      Так весело святковий день мина,

      І йдеш додому тихо й мирно.

      Т р е т і й   м і щ а н и н

      Еге ж, сусіде, й я за те,

      Хай б'ються там собі на лихо,

      Хай світ перевертом іде,

      Аби у нас було все тихо.

      С т а р а   б а б а

      (до СКАЧАТЬ



<p>17</p>

Школяр – тут у значенні студент.