Біографія випадкового чуда. Таня Малярчук
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Біографія випадкового чуда - Таня Малярчук страница 9
Название: Біографія випадкового чуда
Автор: Таня Малярчук
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-14-4224-4
isbn:
Останні роки вони з Псом бачилися рідше. Лєну цікавили інші речі й інші люди, тоді як Пса, здавалося, не цікавило нічого. Можливо, вона образилась на Лєну і вийшла заміж у помсту, щоб віддати себе комусь іншому, якщо Лєна її не хоче.
Родина Пса сприйняла звістку радісно, бо тепер у хаті на один рот поменшало. Крім неї, там було ще повно дітей різного віку, мацюпуська мама-колобок і батько – каліка без руки. Дивно, як їм узагалі вдалося наробити стільки дітей.
Пес познайомилася з майбутнім чоловіком в одній із п’яти навколишніх церков. Вона сказала:
– Мені було нудно, – але сказала це якось так невимовно печально, що, можливо, малося на увазі «самотньо».
– Пес! – кричала Лєна. – У школу треба ходити! Там ніколи не нудно!
Але школа для Пса давно втратила будь-яке онтологічне значення. Пес навчилася читати і писати, і цього їй було досить. Вона не плекала великих надій щодо власного майбутнього, і в дитинстві їй ніхто не казав, що треба чекати, поки з тебе, як глисти, полізуть великі люди. Зростом Пес удалася в маму, вродливою ніколи не була, волосся завжди заплітала в тонку вицвілу косичку.
– І ти що вже, з ним цей… спала? – обережно питала Лєна.
– Так, – спокійно, без тіні сорому, відповідала Пес, – і не тільки з ним. З багатьма.
Чоловік, старший за Пса щось років на двадцять, перевіз її у глухе село на десять людей. Пес виглядала задоволеною. Тепер у неї була своя хата, своє ліжко, свій телевізор.
Але з телевізором вийшло не все так просто. Перше, що зробив Псовий чоловік, – заборонив їй його дивитися. Релігія не дозволяла. Нема чого забивати собі голову розпусними серіалами і брехливими новинами! Навіщо він узагалі тримав телевізор удома – загадка. Можливо, для того, щоб щодня тренувати силу волі й намацувати глибину віри.
Оскільки у Пса віра і воля дорівнювали абсолютному нулю, вона потайки все одно телевізор дивилася, і таким, забороненим, телебачення приносило їй удвічі більше насолоди. Аж поки одного разу чоловік застукав Пса на гарячому. Він нічого їй не сказав і наступні два місяці взагалі до неї не говорив. Пес спочатку думала, що це такий жарт, що він посердиться і перестане, але чоловік тренував свою волю роками, вона в нього була сталева у прямому значенні цього слова.
Промовчавши рівно два місяці, чоловік нарешті промовив Псові слова істини:
– Телевізор – це зло. Ти не повинна більше його дивитися. Подумай над своєю нещасною душею. Як вона мучиться в такому ворожому світі й такому нікчемному тілі. Якщо ти ще раз увімкнеш телевізор, я не говоритиму з тобою півроку.
І тоді Пес зрозуміла, що він не жартує. За два місяці мовчання вона вже була ладна говорити з власною тінню, з мишами в коморі. Телевізор більше не вмикала, бо боялася. Але телевізор був тільки початком її душевного вдосконалення.
Наступним етапом стала їжа – не можна було багато їсти, бо травлення заважає пізнанню Бога.
Для СКАЧАТЬ