Хлопчики Джо. Луиза Мэй Олкотт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ навіть на те, щоб прочитати свій власний, – рішуче сказала Джо, задумливо витягуючи з чашки для полоскань маленького листа, який впав туди, й відкриваючи його з обережністю: криво виведена на конверті адреса свідчила, що писала дитина. – Тут я відповім сама. Маленька хвора дівчинка просить книжку. Вона її отримає, але я не можу написати продовження до всіх інших, щоб порадувати її. О, не знати мені відпочинку, якщо я намагатимуся задовольнити цих «ненаситних Оліверів Твістів», що вимагають нових оповідань. Що там ще, Робіне?

      – Ось одне – коротке й люб’язне повідомлення.

      Дорога пані Баер, я хочу висловити Вам мою думку про Ваші твори. Я прочитав всі Ваші книжки багато разів і вважаю їх чудовими. Будь ласка, пишіть далі.

Ваш шанувальник, Біллі Бабкок.

      – Ось такі послання мені подобаються! Біллі – розсудлива людина й прекрасний критик, яких варто мати. Адже він прочитав мої книжки багато разів, перш ніж висловити свою думку. Й не вимагає відповіді, тож напиши йому привітання й вислови мою подяку.

      – Ось лист від якоїсь англійської леді, в якої семеро дочок. Вона хоче більше дізнатися про твої погляди на освіту. А також отримати від тебе пораду, чим вони повинні зайнятися, коли виростуть. Старшій з них дванадцять. Не дивно, що мати вже зараз так стурбована вибором професії для них, – засміявся Роб.

      – Я спробую відповісти їй. Але в мене немає дочок, і з цієї причини моя думка не надто цінна. Радше вона її неприємно здивує, оскільки я пораджу їй дозволити їм бігати, гратися й рости фізично міцними й здоровими, перш ніж вона заговорить з ними про їхні майбутні професії. Їхні схильності скоро проявляться, якщо тільки дівчаткам дати спокій і не намагатися ліпити всіх за одним зразком.

      – А ось лист від молодого чоловіка, який хоче дізнатися, якою має бути дівчина, з якою йому слід одружитися, і чи немає серед твоїх знайомих такої, як ті, що описані у твоїх книжках.

      – Відправ йому адресу Нен. Цікаво все-таки, яку відповідь він отримає, – запропонував Тедді, потай вирішивши зробити це сам, якщо тільки вдасться.

      – А це послання від молодої леді, яка хоче, щоб ти взяла на виховання її маленьку дочку, а їй самій позичила грошей, щоб вона могла упродовж кількох років вчитися живопису за кордоном. Візьми, мабуть, цю дитину, мамо, й спробуй свої сили у вихованні дівчаток.

      – Ні, дякую, я маю намір зберегти свою спеціалізацію. Що це за лист, весь замазаний чорнилом? У ньому, мабуть, щось жахливе, судячи з плями, – запитала пані Джо, яка намагалася скрасити час, присвячений перегляду кореспонденції, спробами вгадати зміст листа за його зовнішніми ознаками. У конверті був вірш від якогось божевільного шанувальника – якщо судити з незв’язності його думок.

      Присвячується Дж. Б.

      Якби я був геліотропом,

      То став би, як поет —

      Слова солодкі, як сироп,

      Складали б мій сонет.

      Як дерево – струнка й тонка

      У СКАЧАТЬ