Хлопчики Джо. Луиза Мэй Олкотт

Чтение книги онлайн.

      Відтак почав витягувати коробочки й пакетики, підписані іменами тих, кому вони призначалися. Він вручав їх друзям і рідним з відповідними заувагами, які викликали сміх і коментарі у відповідь: Еміль був ще тим дотепним юнаком!

      – Ось трос, який хвилин п’ять утримуватиме наш маленький буксир на місці, – сказав він, надягаючи красиве намисто з рожевих коралів на шию Джозі. – А ось це русалки прислали нашій Ундині, – і він вручив Бесс нитку перламутрових черепашок на срібному ланцюжку. – Наша Дейзі, подумав я, напевно захоче отримати скрипку, а Нет зуміє знайти її, щоб вручити подарунок, – вів далі моряк зі сміхом, коли витягнув з пакетика витончену філігранну брошку у формі скрипки.

      – Я знаю, їй сподобається! Віднесу прямо зараз, – радісно відповів Нет, зникаючи за дверима. Хлопець ні на мить не сумнівався, що йому вдасться знайти Дейзі, хоч Еміль і не застав її в старому будинку.

      Своєю чергою Еміль лукаво розсміявся й, шаркнувши ногою, з поклоном вручив тітці Джо незвичайного, вирізаного з каменю ведмедя з роззявленою пащею, що насправді був… чорнильницю.

      – Знаючи про вашу духовну любов до цих милих тварин, я привів одну з них до вашого пера.

      – Дуже добре, Комодоре! Молодець! – сказала Джо, дуже задоволена подарунком, а професор одразу передбачив, що з глибин цієї чорнильниці з’являться «творіння, гідні Шекспіра» – так надихне письменницю улюблений ведмедик.

      – Тітка Мег, попри свою молодість, любить носити чепчики, тому я попросив Людмилу роздобути мені мережив. Сподіваюся, вам вони сподобаються, – і розгорнувши пакунок з цигаркового паперу підняв пальцями тонкі, як павутинка, штучки, одна з яких незабаром вже лежала, немов вуаль з легких сніжинок, на красивому волоссі Мег.

      – Я не міг знайти нічого досить елегантного для тітки Емі, адже в неї завжди є все, чого забажається. Тому привіз ось цю маленьку картинку. Вона нагадує мені вас, тітонько, коли Бесс була малятком, – і він вручив Емі овальний медальйон зі слонової кістки із зображенням золотоволосої Мадонни й немовляти, що лежало в неї на колінах.

      – Яке диво! – загукали присутні, а тітка Емі, попросивши Бесс зняти блакитну стрічку, якою було перев’язане волосся дівчини, щоб одразу почепити медальйон на шию. Він нагадав їй найщасливіший рік її життя.

      – А ще я сподіваюся, що знайшов найкращий подарунок для Нен, бо він підхожий тільки для лікарки, – сказав Еміль, гордо демонструючи пару чорних сережок із вулканічного туфу в формі маленьких черепів.

      – Які огидні! – промовила Бесс, яка терпіти не могла некрасивих речей, й одразу перевела погляд на свої власні гарненькі черепашки.

      – Нен не носить сережок, – завважила Джозі.

      – Ну, тоді вона із задоволенням проколе вушка тобі. Для неї немає більшого задоволення, ніж наздогнати ближнього і напасти на нього з якимось гострим знаряддям на кшталт скальпеля, – незворушно проказав СКАЧАТЬ