Трагедія в трьох діях. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вигляду смерті… Бо скоро, мабуть, і сам він… Але нащо про це думати?

      – Років двадцять ще протримаюся, – твердо заявив сам собі.

      Окрім них, у кімнаті, обставленій як каюта, був тільки Бартолом’ю Стрендж. Той схвально кивнув, побачивши Саттертвейта.

      – Це добре, – сказав він. – Саттертвейт нам допоможе розібратися. Він життя знає.

      Дещо здивований, містер Саттертвейт сів у крісло поряд із лікарем. Сер Чарльз ходив сюди-туди. Він забув про те, що долоні треба стискати, і його схожість із відставним моряком вже не проглядалася так яскраво.

      – Чарльзові це не подобається, – мовив сер Бартолом’ю. – Я маю на увазі смерть бідолашного Беббінґтона.

      Містеру Саттертвейту подумалося, що настрій у цій фразі передано не точно. Хіба могло комусь сподобатися те, що сталося? Він зрозумів, що Стрендж має на увазі дещо інше, відмінне від того, що сказав.

      – Те, що сталося, дуже сумно, – почав містер Саттертвейт, обережно намацуючи шлях. – Так, дуже-дуже сумно, – повторив він і знову затремтів, як кілька хвилин тому.

      – Кгм, так, досить болісно, – сказав лікар з професійною ноткою в голосі.

      Картрайт припинив ходити сюди-туди.

      – Ти колись бачив, щоб хтось отак само помер, Толлі?

      – Ні, – задумливо відповів Бартолом’ю. – Не сказав би, що бачив таке. Але, – додав він за секунду-дві, – не думаю, що я бачив так багато смертей, як тобі здається. Психіатр не схильний вбивати своїх пацієнтів. Він допомагає їм лишатися живими й отримує за це гроші. Мак-Дуґал точно бачив набагато більше смертей.

      Лікар Мак-Дуґал, якого викликала міс Мілрей, був головним лікарем Лумута.

      – Мак-Дуґал не бачив, як помер цей чоловік. Коли він прибув, Беббінґтон уже був мертвий. Він міг судити лише за тим, що ми йому сказали і що сказали ви. Мак-Дуґал переконаний, що це якийсь удар, що Беббінґтон уже був немолодий, а здоров’я мав не надто міцне. Такого пояснення мені не достатньо.

      – Можливо, і йому теж, – пробурмотів Стрендж. – Але має ж лікар бодай щось сказати. Удар – хороше слово, воно нічого не означає, але задовольняє розум. Зрештою, Беббінґтон і справді був немолодий, а його здоров’я і справді останнім часом підводило – нам так сказала його дружина. Мабуть, щось раптово дало збій.

      – Чи було це схоже на типовий напад чи удар, чи як ви там це називаєте?

      – Напад чого?

      – Якоїсь відомої хвороби?

      – Якби ти вивчав медицину, – сказав сер Бартолом’ю, – то тобі було б відомо, що в ній заледве є бодай щось типове.

      – Що саме ви хочете сказати, сере Чарльзе? – запитав Саттертвейт.

      Картрайт не відповідав. Він махнув рукою – не зовсім ясно, що це мало означати. Стрендж тихо посміявся.

      – Чарльз сам себе не розуміє, – мовив він. – Просто його свідомість схильна продукувати драматичні варіанти розвитку подій.

      Сер Чарльз видав докірливий жест. Чоловік, здавалося, глибоко занурився в свої думки, СКАЧАТЬ