Трагедія в трьох діях. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ про це ходили чутки. Розслідування не було, все замели під килим, але коли згадували Фредді Дейкеза, люди злегка здіймали брови.

      – Ще буде Ентоні Естор, драматург.

      – Звісно, – сказав містер Саттертвейт. – Вона написала «Односторонній рух». Дивився п’єсу двічі. Вистава здобула шалену популярність.

      Саттертвейту було приємно похизуватися: він знає, що Ентоні Естор – жінка.

      – Так і є, – мовив сер Чарльз. – Забув її справжнє прізвище. Віллз, здається. Я зустрічався з нею лише раз. Запросив її, щоб потішити Енджелу. Оце й усі, хто приїде.

      – А як щодо місцевих? – запитав лікар.

      – А-а, місцеві! Ну, будуть Беббінґтони. Він – священик, приємний чолов’яга, не дуже на священика схожий, і його дружина, дуже мила жінка. Дає мені корисні поради із садівництва. Тож будуть вони, леді Мері та Еґґ. Все. А, так, ще буде молодик, Мендерз, журналіст, здається, чи щось таке. От і вся вечірка.

      Містер Саттертвейт був методичним чоловіком, тож одразу порахував гостей.

      – Міс Саткліфф – один, плюс Дейкези – це три, Ентоні Естор – чотири, леді Мері з донькою – шість, священик з дружиною – вісім, молодик – дев’ять, ми троє – дванадцять. Або міс Мілрей помилилася, або ви, сере Чарльзе.

      – Міс Мілрей не могла помилитися, – впевнено сказав сер Чарльз. – Ця жінка ніколи не помиляється. Боже, дійсно, ви маєте рацію. Я й справді пропустив одного гостя. Вилетіло з голови.

      Він тихо посміявся.

      – Йому б це теж не сподобалося. Цей чоловік – найбільший чванько з усіх, кого я знаю.

      В очах містера Саттертвейта зблиснули іскорки. Він завжди вважав акторів наймарнославнішими з усіх людей. І сера Чарльза Картрайта – також. Те, що Картрайт бачив у чужому оці скалку, а в своєму й колоди не помічав, розважило Саттертвейта.

      – І хто ж цей егоїст? – запитав він.

      – Один пройдисвіт, – пояснив сер Чарльз. – Утім, пройдисвіт славетний. Ви, певно, чули про нього. Еркюль Пуаро. Він бельгієць.

      – Детектив, – сказав містер Саттертвейт. – Ми з ним знайомі. Цікава особа.

      – О, він той іще персонаж, – погодився сер Чарльз.

      – А я його ніколи не бачив, – мовив сер Бартолом’ю, – але багато про нього чув. Але він, здається, певний час тому відійшов від справ, так? Напевне, більшість історій, які я про нього чув, – вигадки. Що ж, Чарльзе, сподіваюся, на цих вихідних не станеться жодних злочинів.

      – З якого б це дива? Бо в домі детектив? Ти ставиш коня поперед воза, хіба ні, Толлі?

      – Ну, в мене своя теорія світобудови.

      – І що ж це за теорія? – запитав містер Саттертвейт.

      – Я вважаю, що події притягуються до людей, а не люди до подій. Чому в одних людей цікаве життя, а в інших – нудне? Через їхнє оточення? Аж ніяк. Хтось може проїхати через увесь світ без жодних пригод. Різня станеться за тиждень до його приїзду, землетрус – за день після його від’їзду, і затоне човен, на який він майже сів. А хтось інший живе в Белемі СКАЧАТЬ