П’ята жінка. Хеннинг Манкелль

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ – побачили, крім «жучків», іще й пакетик із магнітним пензликом і стальними ошурками. Це означало тільки одне – Рунфельдт мав намір знімати чиїсь відбитки пальців.

      – Як це пояснити? – спитав Валландер.

      Мартінсон похитав головою.

      – Дуже дивно.

      – Навіщо квіткареві прилади для підслуховування? Шпигувати за конкурентами – продавцями тюльпанів?

      – Ще дивніше те, що йому знадобилося знімати відбитки пальців.

      Валландер наморщив лоба. Нічого не розумів. Обладнання дороге й технічно досконале, якщо покладатися на Мартінсонову оцінку. Фірма, що доставила це обладнання, звалася «Сек’юр» і містилася в Буросі, на вулиці Єтенґсвеґен.

      – Зателефонуймо туди, – запропонував Валландер. – Треба дізнатися, чи не замовляв у них Рунфельдт іще щось.

      – Гадаю, вони не дуже-то радо діляться інформацією про своїх клієнтів. До того ж сьогодні субота, ще й час ранній.

      – Ось телефонний номер цілодобової служби замовлень, – сказав Валландер і тицьнув пальцем у супровідний лист, що лежав у пачці.

      – Це номер автовідповідача. Я придбав садовий інструмент через поштову фірму в Буросі. Знаю, як вони працюють. Не думай, що там цілу добу сидить телефоністка.

      Валландер розглядав один із мікрофончиків.

      – Чи воно не порушує закон? Маєш рацію, нам це треба з’ясувати.

      – Мабуть, відразу дам тобі відповідь. Маю в себе циркуляри на цю тему.

      Мартінсон вийшов і невдовзі повернувся з кількома тоненькими брошурками.

      – Це з інформаційного відділу Державного поліційного управління, – пояснив він. – Серед того, що там видають, є чимало непоганих речей.

      – Читаю ці матеріали, коли є час. Іноді мені здається, що надто вже багато їх видають.

      – Маємо річ під назвою «Підслуховування як вимушений засіб у кримінальному судочинстві», – сказав Мартінсон і поклав на стіл одну з брошурок. – Але поки що нас більше цікавить інше. Ось воно. «Пам’ятка про пристрої підслуховування».

      Погортавши пам’ятку, він зачитав:

      – «За шведським законодавством, заборонено володіти, користуватися й торгувати пристроями для підслуховування». Очевидно, це означає, що їх також заборонено виготовляти.

      – Це також означає, що «Сек’юр» незаконно імпортує і продає деякі товари, – відповів Валландер. – Отже, маємо попросити наших буроських колег узятися до неї.

      – Поштові фірми зазвичай працюють порядно. Припускаю, «Сек’юр» – це паршива вівця, якої охоче позбудуться конкуренти.

      – Сконтактуйся з Буросом, – розпорядився Валландер. – Якнайскоріш.

      Йому спала на думку квартира Рунфельдта. Там у шухлядах столів і шаф не було нічого схожого на підслуховувальне обладнання.

      – Мабуть, варто попросити Нюберга подивитися на ці жучки, – розсудив він. – Наразі задовольнімося тим, що знаємо. А воно вже й так видається дивним.

СКАЧАТЬ