Lustrum. Роберт Харрис

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ до атріуму, а сам після цього пішов доповісти своєму хазяїну про прихід Цицерона. Нам нічого не лишалося, як вивчати посмертні маски пращурів Цезаря. Дивно, але серед його прямих предків було лише три консули – не надто багато для сім’ї, члени якої стверджують, що рід їхній веде свою історію від часів заснування Риму, а самі вони – прямі нащадки Венери. Сама ж богиня кохання була представлена у вигляді невеличкої бронзової статуетки – дуже вишуканої, але старезної та пошкрябаної. Такими ж були й килими, фрески, вицвілі вишивки та меблі. Все свідчило про те, що тут проживає горда сім’я, яка переживає не найкращі свої часи. Цезар все не з’являвся – і нам вистачило часу, аби дослідити всі ці сімейні цінності.

      – Можна лише захоплюватися цією людиною, – сказав Цицерон, коли три чи чотири рази обійшов кімнату. – Ось стою я, хто стане завтра наймогутнішою особою Риму, і вимушений танцювати під його дудку, хоча він не став ще навіть претором.

      Трохи згодом я помітив, що за нами спостерігають. Через двері за нами уважно дивилася дівчинка років десяти, вочевидь, дочка Цезаря. Я їй посміхнувся, і вона одразу втекла. За декілька хвилин з тієї ж кімнати з’явилася мати Цезаря Аврелія. Її вузенькі темні очі та насторожений і уважний вираз обличчя робили цю жінку схожою на хижого птаха. Цицерон знав її вже багато років. Всі троє її братів, Котти, були консулами, і якби Аврелія народилася чоловіком, вона б і сама стала консулом, адже була розумніша та хоробріша за кожного з братів. Та народилася вона жінкою – і займалася тому кар’єрою свого сина. І коли помер її старший брат, Аврелія змогла зробити так, що його місце – одного з п’ятнадцяти в Колегії жерців – зміг зайняти Цезар – блискучий хід, ви згодом побачите чому.

      – Цицерон, пробач його за грубість, – сказала вона. – Я нагадала йому, що ти прийшов, але ж ти знаєш його.

      Незабаром почулися кроки, і ми помітили жінку, яка йшла по коридору в напрямку дверей. Було очевидно, що вона хоче лишитися непоміченою, та на одному з її черевиків розв’язався шнурок. Вона притулилася до стіни, аби його зав’язати, руде волосся її було розпатлане, – і вона кинула в наш бік винуватий погляд. Не знаю, хто зазнав більшого сорому: Постумія, а саме так її звали, чи Цицерон, який знав її багато років як дружину свого близького друга, юриста та сенатора Сервія Сульпіція. І саме сьогодні ввечері вона мала бути на вечері в гостях у Цицерона.

      Хазяїн вмить перевів погляд на статуетку Венери та зробив вигляд, ніби повністю занурився своєю увагою в бесіду:

      – Яка краса. Це роботи Мирона? – Цицерон не піднімав очей, доки вона не пішла.

      – Ти вчинив дуже тактовно, – схвально відзначила Аврелія. – Я не критикую сина за його любовні зв’язки – такі вже чоловіки. Та деякі з сучасних жінок настільки безсоромні, що в це важко повірити.

      – І про що ви тут шепочете?

      Неочікувано підкрастися ззаду – таким був улюблений прийом Цезаря і в війні, і в мирі, – і ми всі СКАЧАТЬ