Название: Lustrum
Автор: Роберт Харрис
Издательство: OMIKO
Жанр: Историческая литература
Серия: Бест
isbn:
isbn:
– Але ж це неможливо. Я як голова Сенату не можу зберігати нейтралітет, коли розпинають сенатора. Що ж я тоді за консул?
– Тоді ти будеш живий консул, а не мертвий, – відповів Квінт. – Тому що якщо ти виступиш на боці патриціїв, то повір мені, от тоді над тобою повисне справжня небезпека. Адже навіть в Сенаті не буде єдності – Гібрида про це подбає. Там, на сенатських лавах, є купа людей, які тільки й чекають на твоє повалення. І перший з них – Катіліна.
– У мене є ідея, – сказав молодий Руф. – Чому б нам не вивезти Рабірія з міста та не сховати десь, допоки все не заспокоїться?
– А нам це вдасться? – спитав Цицерон. Потім він обдумав цю пропозицію та похитав головою. – Я вражений твоєю сміливістю, Руф, та нічого з цього не вийде. Навіть якщо ми не віддамо Цезарю Рабірія, він легко зможе вчинити те саме з кимось іншим – з Катуллом чи, наприклад, Ізауриком. Уявляєш собі, які будуть наслідки?
Весь цей час Сервій уважно вивчав судову повістку. Бачив він не дуже добре, і тому тримав документ так близько до канделябра, що я злякався, як би папірус не зайнявся.
– Perduellio, – пробуркотів він. – Дивний збіг. Цього місяця я хотів запропонувати Сенату скасувати закон про perduellio. Я навіть дослідив всі випадки з практики його застосування. Вони й досі лежать у мене вдома.
– То, може, саме там Цезар цю ідею й підхопив? – зауважив Квінт. – Ти колись це з ним обговорював?
– Звісно ж, ні, – Сервій все ще водив носом по документу. – Я ніколи з ним не спілкуюся. Він – цілковитий негідник, – він підняв очі та помітив, що на нього пильно дивиться Цицерон. – Що таке?
– Мені здається, я знаю, як Цезар дізнався про perduellio.
– Як?
– Сьогодні в Цезаря була твоя дружина, – сказав Цицерон після деяких коливань.
– Не кажи дурниць. Чого б це Постумія навідувалася до Цезаря? Вона його майже не знає. Сьогодні вона цілий день була в сестри.
– Я її там бачив. І Тірон теж.
– Ну що ж, може й так. Впевнений, цьому має бути просте пояснення.
Сервій зробив вигляд, що далі читає документ. Трохи згодом він промовив низьким та ображеним голосом:
– А я все ніяк не розумів, чому ти вирішив не обговорювати пропозицію Цезаря за столом. Тепер мені зрозуміло. Ти не хотів про це говорити відкрито в присутності моєї дружини, на випадок, якщо вона опиниться у нього в ліжку та все йому розкаже!
Був дуже неприємний момент. Квінт і Аттік опустили очі, і навіть Руф замовкнув.
– Сервій, Сервій, мій старий друже, – промовив Цицерон, обіймаючи його за плечі. – Я дуже хочу бачити саме тебе своїм наступником на посаді консула. Я цілковито тобі довіряю, не сумнівайся в цьому.
– Але ти образив честь моєї дружини СКАЧАТЬ