Географічні відкриття. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ у ньому п’ять місяців, закупив коштовні камені і рушив до моря – у Дабул (Дабхол). Майже рік пішов на цю дорогу.

      У Дабулі Нікітін невдовзі знайшов корабель, що йшов до Ормуза, заплатив два золотих і знову опинився в Індійському морі. «І плив я… по морю місяць і не бачив нічого, тільки наступного місяця побачив Ефіопські гори… і в тій Ефіопській землі був п’ять днів. Божою благодаттю лихо минулося, багато роздали ми ефіопам рису, перцю, хлібів, і вони судно не пограбували». Під «Ефіопськими горами» Нікітін мав на увазі північний високий берег півострова Сомалі.

      Судно досягло Маската, пройшовши близько 2000 кілометрів проти вітру й течії і витративши на цей шлях значно більше часу, ніж сказано про це в тексті «Хождіння…». Через дев’ять днів плавання корабель нарешті пристав в Ормузі. Потім Нікітін уже знайомою дорогою рушив на північ, до Каспійського моря. Від Тавриза він завернув на захід, в Орду – стан Узун-Хасана, який саме в цей час вів війну проти Мухаммеда ІІ, владики Османського царства.

      В Орді Нікітін затримався на десять днів, бо навкруги точилися бої, а на початку 1474 року був уже в Трапезунді, місті на південному узбережжі Чорного моря. Здавалося, залишилося зовсім небагато – і він потрапить на батьківщину. Але в Тра пезунді його запідозрили у шпигунстві на користь Узун-Хасана, обшукали, а добро, яке було, забрали. Тільки і залишилося в нього те, що тримав при собі…

      За два золотих домовився він про переправу через Чорне море. Сильний шторм через п’ять днів плавання погнав судно назад, і понад два тижні подорожани перечікували бурю в Платані, неподалік від Трапезунда. За золотий його взялися перевезти в Генуезьку Кафу, але «через сильний і злий вітер» судно досягло її тільки 5 листопада. У Кафі він нарешті почув російську мову. Далі Нікітін не вів записів. Він провів у Кафі зиму 1474/75 років і, вірогідно, упорядкував свої спостереження.

      Три моря залишив за собою Афанасій Нікітін, і лише Дике поле відокремлювало його тепер від Русі. Однак прямо йти він не зважився, а пішов находженою дорогою сурожан – московських гостей, що торгують із кримським містом Сурожем, – через землі Великого князівства Литовського. Для нього ця дорога була безпечніша: Твер, на відміну від Москви, з Литвою дружила, і тверичу тут не було чого боятися. Навесні 1475 року разом з кількома купцями мандрівник вирушив на північ, швидше за все по Дніпру.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

iVBORw0KGgoAAAANSUhEUgAAASwAAACdCAMAAAA5QrUjAAAAGXRFWHRTb2Z0d2FyZQBBZG9iZSBJbWFnZVJlYWR5ccllPAAAAGBQTFRFNjY24uLi09PT29vbk5OTu7u7ysrKs7Ozw8PDqqqqi4uLe3t7o6Ojg4ODm5ubcnJyY2Nja2trJycnWlpaU1NT+fn5S0tLFhYW9fX1QkJCAgIC7e3t8fHx6enp/Pz8////B+GP9QAANjZJREFUeNrsXYli7KiOxRhsA8asBuP1//9yJFxZ75KkO/fN9PSr7rtlqVTJ0tE5kpDJ9f/qsf+RZ50ff5L/L2aaqS6EeFIknf/Uz/h/YqxZ+JWYUXDaGULG+b/G+vVD5DU2z/8airftf431K1ut6rzaYVRq6poTzZVIf/7XWD97bD72Kq3wyPDLS/SxpqTjv8Z6/zhkyWv28Evs1ylyBINJ+Phi1jT+11 СКАЧАТЬ