Географічні відкриття. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ недбайливістю охоронців, він утік і протягом семи днів блукав, не знаючи, де він перебуває. На щастя, він зустрів одного негра, який привіз його в Делі, у двір імператора.

      Мухаммед, довідавшись про невдачу свого посланника, не розгнівався, а спорядив нову експедицію.

      Для морської подорожі Ібн Баттута найняв тридцять джонок і навантажив на них подарунки для китайського імператора. Але сталося нове лихо: уночі розігралася буря, всі джонки були розтрощені, а дарунки Мухаммеда пішли на дно. Сам Ібн Баттута був у ту ніч на березі, бо хотів завітати до мечеті перед тривалою подорожжю. Це врятувало його від жорстокості моря, але не допомогло б погамувати гнів султана, який вже вдруге втрачав значні скарби. Тому мандрівник вирушив через Каулем у Хінаур, став на службу до тамтешнього правителя і невдовзі навіть брав участь у скоренні Сінгапура. Владнавши свої фінансові справи, марокканець прибув у Калікут, а звідти «ви рішив почати подорож на Мальдивські острови, про які багато чув». Можна тільки дивуватися надзвичайній витримці і силі духу людини, яка навіть після втрати всього майна не тільки не впала у відчай, але заробила нові кошти, щоб продовжити свої мандри світом!

      На Мальдивах арабський мандрівник оженився на трьох дружинах. Місцева королева звернула увагу на обізнаного мандрівника і призначила його суддею. Однак великий візир, що заздрив популярності араба, став готувати для нього пастку, і йому знову довелося втекти. Він сподівався дістатися до Коромандельського берега, але вітри віднесли його судно до острова Цейлон.

      Тут Ібн Баттута був прийнятий з великими почестями. Його вразили розміри коштовних каменів, які він побачив на Цейлоні: «На чолі білого слона я бачив сім рубінів, кожний із яких був більший за куряче яйце, а в султана Аірі Сакарваті – ложку з коштовного каменя завбільшки з долоню, в якій містилася олія алое. Я був дуже здивований, але він сказав мені: «Є в нас речі і більші за розміром». Із захватом згадує мандрівник і сходження на священну гору Серендіб, або Адамів пік, на вершині якої він зміг побачити «…слід ноги нашого глибоко шанованого батька Адама» більш ніж півтора метра завдовжки і близько 80 см завширшки. Деякі з відомостей, наведених мандрівником, – не реальні факти, а фантазії. Наприклад, він розповідає, що значну частину населення острова становлять великі бородаті мавпи, що підкоряються своєму королю – павіану, увінчаному короною з листя.

      З Цейлону Ібн Баттута повернувся на Малабарський берег. Деякий час він жив у Мадурі, а потім – у Каулемі. Але жадоба нових мандрів знову покликала його в дорогу. Під час плавання з Каулема до Калікута на судно, на якому перебував Ібн Баттута, напали пірати. І знову він залишився ні з чим – морські розбійники залишили йому лише штани. Весь обірваний, мандрівник прибув у Калікут, а звідти вирушив на Мальдивські острови. Там Ібн Баттуту відвідали знайомі купці з Делі, його розповідь викликала в них співчуття, тому вони допомогли йому спорядитися в нову експедицію.

      Цікаву СКАЧАТЬ