Відверто про Клавдію. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ й виказала його. Тепер Річ ледве приховував роздратування. Тиждень тому, 8 березня, суддя Муніципального суду відкинув обвинувачення у «збройному пограбуванні», оскільки серед свідків обвинувачення фактично не було жодної цивільної особи, яка засвідчила б, що Політіс мав при собі зброю, коли крав дві ягнячі відбивні.

      Наказом шерифа Беркемера було знайти Діно Політіса й привезти його, але обережно – найпевніше він озброєний і небезпечний.

      Розділ третій

      1

      Коли за тиждень після арешту Клавдії Марта Яско відвідала жіночу виправну установу, вона зауважила, що зовні ця будівля має звичайний вигляд – якщо не зважати на огорожу з колючого дроту.

      Однак умови для відвідувань тут були жахливі. Уздовж лівої стіни коридору чотири металеві кабінки з вузькими карнизами й телефонами були схожі на відкриті телефонні будки. Крізь прямокутний розріз шестидюймового віконця на рівні її очей Марта могла лише частково бачити доньчине обличчя, коли тій дозволили увійти до кабінки, замкнувши двері з протилежного боку. Обом треба було стояти, щоб дивитись одна одній у вічі, і спілкуватися телефоном.

      Незабаром після приїзду Марти Донна Зеґ, рудоволоса наглядачка, привела усміхнену Клавдію в зону відвідувань, завела до кабінки й замкнула за нею ґрати.

      – Ти чому засмучена, мамо? Нема про що турбуватися. Це найфантастичніша можливість, яка в мене була. Ти ніколи не вірила, що я стану справжньою акторкою, а тепер сама бачиш, що в мене головна роль.

      – Про що ти кажеш?

      – Хіба не розумієш, що все це кіно? Ми знімаємо фільм про жорстоке потрійне вбивство, – вона вказала на телевізійний монітор позаду неї. – Поглянь, камери всюди навколо нас.

      Так завжди бувало з Клавдією. Дитиною вона брала кілька деталей з реальності й переплітала їх із вигадками. Дівчина завжди мріяла бути акторкою. Роками Марта хвилювалася через цю звичку Клавдії, але зараз була вдячна її вмінню обертати реальність в’язниці на світ власних фантазій.

      – Ми телефонували таткові Стекмену, – повідомила Марта, – і він дещо для нас перевірить. Він особисто зацікавлений у твоїй справі. Татко запропонував кілька запитань. Зосередьмося на них на хвилину.

      Клавдія охоче кивнула.

      Марта дістала з сумочки папірець і прочитала вголос:

      – Перш ніж тебе затримали для допиту, чи хто-небудь із Департаменту шерифа просив тебе поспитати інформацію для них на вулиці?

      Клавдія похитала головою.

      – Ніколи.

      – Ти була на місці вбивства – на Онґаро-драйв?

      – Ні, мамо, я ніколи там не була.

      – Тоді чому тобі відомі різні подробиці? Як ти дізналася, що було в будинку і як саме сталися вбивства?

      Клавдія приклала пальці до губ і заплющила очі, ніби намагаючись згадати.

      – Я чула СКАЧАТЬ