Мисливські усмішки (збірник). Остап Вишня

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ спізнились… До озерця ви підходите вже тоді, коли качки «повиключали мотори», почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать…

      Але ви з цього не печалуєтесь, бо поблизу кожного лугового озера є чи ожеред, чи копиці пахучого-пахучого сіна… Ви йдете до ожереду й розташовуєтесь… Ви розгортаєте сіно, простеляєте плаща, лягаєте горілиць, дивитесь на чорно-синє глибоке зоряне небо і відпочиваєте… А відпочиваючи, думаєте.

      Ну, думайте собі на здоров’я, а ми будемо до ранкової зорьки готуватися…

      – Ну, що ж, товариші, давайте звечора приготуємось, щоб зранку не вовтузитися, а зразу за рушниці й по місцях. Де ж це… стопка? Прохав же покласти!

      – Що, нема?

      – Нема!

      – А я взяв! Я поклав собі за правило: приїжджаю додому, а її в рюкзаці прив’язую, щоб не забути. По-моєму, не так нервуєшся, як рушницю забудеш!

      – Доведеться й собі прив’язувати! А сьогодні, прошу вас, позичте вашої… Капризна це, я вам скажу, штука, як з «горлушка»… Повітря чисте, на широке диханіе візьмеш, а воно темно, не встигнеш і зітхнути, як уже «горлушко» біля «донушка».

      Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання.

      Це коли старі, досвідчені ваші товариші по полюванню починають розповідати різні надзвичайні випадки з мисливського життя.

      Спільна для всіх мисливських оповідань риса – це те, що всі вони – факти, що все це насправді було, що: «розкажу, то не повірите, але це – факт!»

      …Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчик зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги, рипить Віз, дишель свій униз спускаючи, блідне поволі Чумацький Шлях, а під ожередом плететься чудесне мереживо з мисливських оповідань…

      І вільно дихається, і легко дихається…

      Поволеньки голос оповідача тихшає, потім якось переривається і зовсім затихає…

      Сусіда тяжко якось зітхає…

      – Про що думаєте, Іване Івановичу?

      – Про Америку! Яка все-таки техніка.

      – А що таке?

      – Кажуть, двоствольну стопку видумали!

      І тихо…

      Поснули…

      «Раннім-рано та ранесенько», ще ледь-ледь починає сіріти, штовх вас у бік:

      – Вставайте! Вставайте! Час уже!

      – Г-г-г! М-м-м!

      – Вставайте!

      – М-м-м!

      – Б-б-бах!

      З криком: «Бомбьожка!» ви зриваєтесь і мчите.

      – Куди? Куди?

      – В бомбосховище!

      – Тю на вас! То я в крижня гахнув!

      – І промазав.

      – Ну, ясно, що промажеш, коли вас нечиста сила в бомбосховище поперла! Трохи в озеро не шубовснув!

      Почалася ранкова зорька…

      Тут уже все залежить од вашого уміння, від майстерства і практики…

      Качка, як відомо, СКАЧАТЬ